Транспортна галузь у 2020 році — український бізнес підбив підсумки
2020-12-31 07:01:24

Транспортна галузь у 2020 році — український бізнес підбив підсумки

Підсумки у сфері транспорту та інфраструктури

Цьогоріч коронакриза стала справжнім випробуванням для всього світу, вплинувши негативно на розвиток країн та економік. Звичайно, в Україні також було відчутно вплив наслідків пандемії, яка, серед іншого, ускладнила та сповільнила реалізацію реформ у секторі інфраструктури. І хоча ми маємо попереду ще досить багато роботи, навіть у цей складний період у різних галузях транспорту були позитивні зрушення. 

 

Залізниця 

Довгоочікувана всіма подія трапилася цього роцу в залізничній галузі – започатковано пілотний проєкт із залучення приватної тяги на залізницю. Не в останню чергу цей проєкт з’явився тому, що ми як країна маємо зобов’язання перед ЄС відкрити ринок залізничних перевезень із прозорими й рівними умовами, здоровою конкуренцією для бізнесу та якісними послугами для пасажирів. Очікується, що цього можна досягти завдяки допуску до здійснення залізничних перевезень не лише Укрзалізниці, але й приватних компаній­перевізників. 

Наступним логічним та очікуваним кроком, після успішного завершення пілоту, має бути відкриття ринку приватної тяги, що зумовлено перспективою ухвалення Закону України «Про залізничний транспорт». Із останнім справи дещо гірші, адже законопроєкт, який розроблений у межах гармонізації законодавства України та ЄС і передбачає нову модель ринку залізничних перевезень, аналогічну європейським залізничним системам, досі не ухвалено. Понад рік він перебуває на розгляді у профільному Комітеті ВРУ з питань транспорту та інфраструктури і жодних зрушень у його ухваленні ми не спостерігаємо. Ухвалення цього законопроєкту буде головним очікуванням логістичного бізнесу на 2021 рік. 

Залізничні перевезення – важлива складова інфраструктури та економічної системи України, яка за останні двадцять років накопичила значний перелік проблем та дисбалансів. Хотілося б окреслити перелік ініціатив, які, на думку бізнесу, мають стати пріоритетними завданнями на 2021 рік, окрім ухвалення головного галузевого закону. 

1. Відмова від субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних. Традиційно в Україні пасажирські перевезення є збитковими, витрати на їх здійснення Укрзалізниця покриває перехресним субсидуванням за рахунок прибуткових вантажних. Це негативно впливає на фінансовий стан залізничної галузі та на її розвиток і, по суті, є непрямим додатковим фінансовим навантаженням для представників бізнесу з метою перекриття збитків Укрзалізниці. 

2. Реформування структури Укрзалізниці. Для ефективного процесу реформування ринку залізничних перевезень має відбутись організаційне виокремлення окремих вертикалей Укрзалізниці: вантажні перевезення і логістика, пасажирські перевезення, інфраструктура, виробництво та сервіс. 

3. Створення прозорого механізму тарифоутворення. Наразі відсутня чітка загальнодержавна модель тарифоутворення на залізничні вантажні перевезення. Чинна тарифна система непрозора та економічно необґрунтована. Відсутня прив’язка до типу затрат, що унеможливлює чітке цільове використання тарифів: тяга, вагон, інфраструктура, інвестиції. Це все призводить до субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних, разом із постійним підвищенням тарифів на останні. Необхідно розподілити залізничний тариф на локомотивну, інфраструктурну та вагонну складову (остання вже дерегульована), а також повністю переглянути систему тарифоутворення. 

4. Боротьба з крадіжками. У результаті дій зловмисників компанії зазнають великих збитків. Так, за підрахунками компаній­учасників Комітету з логістики Асоціації, за 2018 рік та за перший квартал 2019 року було здійснено 3859 випадків роз­укомплектування на суму більше ніж 24 млн грн. Бізнес підтримує ідею створення транспортної поліції, яка працюватиме над запобіганням розукомплектуванню вантажних вагонів та здійснюватиме патрулювання залізничних об’єктів інфраструктури. Також важливо посилити відповідальність за розукомплектування елементів залізничного рухомого складу й інфраструктури, зробити публічною інформацію щодо найкритичніших точок, де виявляються розукомплектування вагонів, та розміщувати таку інформацію на офіційних ресурсах Укрзалізниці. 

5. Гарантування безпеки та збереження вантажів під час транспортування. Ситуація на залізницях України залишається досить несприятливою, адже представники бізнесу постійно потерпають від випадків крадіжок вантажів усіх видів (зернових, вантажів гірничо­металургійного комплексу) під час їх транспортування та зазнають значних фінансових збитків. Важливим кроком для розв’язання цієї проблеми є, у разі пошкодження вагонів, зобов’язати працівників Укрзалізниці забезпечити оперативне складання актів про пошкодження вагонів форми ВУ­25 та інших необхідних документів. 

6. Оптимізація надлишкової інфраструктури. Необхідно напрацювати виважене рішення щодо роботи малодіяльних зернових станцій. Бізнес концептуально не підтримує рішення про закриття таких станцій, адже це призводить до ліквідації робочих місць і зупинки функціонування вантажної інфраструктури на цих об’єктах. Сподіваємося на діалог та напрацювання компромісних рішень щодо цього питання. 

Маємо надію, що оновленій команді Укрзалізниці до снаги виконання цих амбітних завдань для розвитку залізничної інфраструктури та стимулювання економіки. 

 

Морська та річкова галузь

Звичайно, кульмінацією роботи всього сектору цього року стало ухвалення 3 грудня у другому читанні довгоочікуваного законопроєкту «Про внутрішний водний транспорт» No1182-1­д. 

Понад 10 років бізнес очікував на галузевий законопроєкт для розвитку внутрішніх водних шляхів України. Компанії-­члени Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації завжди уважно стежили за всіма законопроєктами про внутрішній водний транспорт України та надавали свої експертні зауваження на всіх етапах розробки. 

Ми щиро сподіваємося, що ухвалений законопроєкт дозволить відродити річкову галузь і включити річковий транспорт до системи мультимодальних перевезень та мережі пріоритетних транс­портних маршрутів. Це також важливий крок назустріч виконанню зобов’язань щодо розвитку внутрішніх водних шляхів у межах Угоди про асоціацію з ЄС. 

Наступним логічним кроком, який очікує бізнес, є ухвалення проєкту Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів» No4168. Його положення спрямовані на сприяння розвитку берегової інфраструктури внутрішнього водного транспорту, покращення стану річкового господарства, сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту та залученню інвестицій, переорієнтації вантажопотоків на екологічний та економічний річковий транспорт. 

Згідно з результатами нового експертного дослідження Асоціації «Інфраструктурний індекс», яке цьогоріч ми вперше провели з нашими партнерами – юридичними фірмами Agreca та Sayenko Kahrenko, – головні реформи і зміни в морській галузі, на які очікує бізнес, це зниження портових зборів та відрахувань чистого прибутку АМПУ до державного бюджету, створення незалежного регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Це ті пріоритети, над утіленням яких бізнес бачить необхідність сконцентруватися найбільше. 

 

Авіатранспорт

Ми нарешті побачили зрушення в напрямі розвитку міжнародних вантажних авіаперевезень. Розпочато перші кроки щодо будівництва вантажного термінала ДП МА «Бориспіль», для якого вже виділено додаткові земельні ділянки. Очікується, що протягом 2021-2023 років буде збудований новий вантажний термінал аеропорту «Бориспіль», після чого нинішній застарілий термінал буде реконструйовано та модернізовано, таким чином планується створення нових можливостей для розвитку потенціалу аеропорту і створення великого транспортного хабу. До речі, відповідно до результатів «Інфраструктурного індексу», 83% респондентів уважають, що необхідною реформою для розвитку авіаційного транспорту є саме розвиток аеропорту «Бориспіль» як міжнародного хабу. 

Згідно з презентацією, яка була представлена на Інфраструктурному дні Асоціації 3 грудня, загальна площа нового вантажного термінала буде 15 000 м2 і передбачатиме потужність 120 000 тонн/рік. 

 

Автоперевезення 

Щороку бізнес скаржиться на нестачу автодозволів, зокрема з боку Республіки Польща, однак цього року вона досягла критичної точки. Поточного року українські перевіз­ ники отримали 160 000 дозволів і станом на жовтень повністю вичерпали цю квоту. 

Європейська Бізнес Асоціація неодноразово наголошувала на цій проблемі та шукала сприяння у її розв’язанні як у Кабінеті Міністрів України, так і на міжнародному рівні. Ми вдячні Уряду за неодноразові звернення до польської сторони з цього питання. Однак, на жаль, гравці ринку вимушені констатувати, що позитивних зрушень наразі не відбулось. 

Недостатня кількість дозволів уже призводить до негативних наслідків, включаючи призупинення виробництва, затримки або скорочення постачань готової продукції до ЄС. Порушення термінів доставки вантажів до компаній­партнерів за межами України створює перешкоди для належного виконання договірних зобов’язань українськими підприємствами та негативно впливає на імідж України. 

Варто зазначити, що цього року Україна здійснила важливі кроки для врегулювання порядку видання дозволів, зокрема в частині запровадження електронного бронювання дозволів, яке сприяє забезпеченню прозорості процесу їх отримання. Втім, лише внутрішніх зусиль недостатньо – нам потрібно налагодити діалог із міжнародними партнерами. 

Для того щоб наступного року ситуація не повторилася, ми, по­перше, наполягаємо на збільшенні кількості дозволів Республіки Польща щонайменше до 200 тисяч у 2021 році; по­друге, пропонуємо передбачити 60% від виділеної кількості польських дозволів на 2021 рік для транзиту, адже через Польщу йдуть основні торговельні потоки до ЄС; по­третє, маємо сприяти встановленню діалогу з ЄС щодо повного скасування необхідності отримання дозволів для автотранс­ портних засобів категорій «Євро­5» та «Євро­6» на перевезення ванта- жів автомобільним транспортом з України до ЄС для комплексного врегулювання ситуації з нестачею дозволів. 

Наприкінці цього року Міністерству інфраструктури вдалося домовитись про отримання ще додаткових 5000 дозволів для українських перевізників на 2020 рік. Це, звісно, хороша новина, але потрібно розуміти, що це не вирішує повністю проблемне питання, яке традиційно виникає наприкінці року. Тому бізнес сподівається, що до питання збільшення кількості дозволів на 2021 рік Міністерство інфраструктури України обов’язково повернеться, Асоціація готова надавати свою підтримку. 

Асоціація продовжить і надалі працювати над поліпшенням стану транспортної інфраструктури в Україні, зокрема над удосконаленням регулювання та законодавства в інфраструктурній галузі. Сподіваємося, 2021 рік буде більш сприятливим за попередній і нам вдасться надолужити реформи, що загальмувалися через пандемію, та вийти на послідовне впевнене покращення стану транспортної інфраструктури в Україні. 

2021-09-24 11:34:56
С такой инициативой выступил министр инфраструктуры Александр Кубраков
2021-09-24 10:33:07
Нарушения произошли в 2017-2020 годах и привели к потерям финансовых и материальных ресурсов
2021-09-23 15:55:49
Поезд выполнит рейс 25 сентября из Киева и на следующий день со Львова
2021-09-23 13:52:04
Компания создала рабочие группы и представила первые наработки