Щоб рухатися, потрібна опора. Інфраструктура – фундамент цивілізації. Що краща інфраструктура, то швидше розвивається країна. Доведено тисячолітнім досвідом людства. 1991 року Україні дісталася не найгірша інфраструктура. Спадщина СРСР своєрідна, але зі своїми завданнями справлялася. Дороги, розраховані на тритонні автомобілі ЗІЛ‐130. Порти, орієнтовані на імпорт зерна. Міста, побудовані не для людей, а для обслуговувального персоналу заводів. Так‐сяк усе це працювало. Минуло майже 30 років. Економіка змінилася до невпізнання.
Що трапилося з інфраструктурою? Партнер MINTRANS, Центр економічної стратегії, досліджував питання. Цей аудит інфраструктури, можливо, перший документ такого роду в Україні. Висновки не зовсім втішні, але і приводів для депресії немає. Стисло: українська інфраструктура гальмує економіку, а уряд міг помилитися з пріоритетами. «Велике будівництво» – чудовий проєкт. Тисячі кілометрів доріг, школи, лікарні. На ці цілі заявлено вже понад 100 млрд гривень. Країна ще жодного разу не витрачала стільки на розвиток інфраструктури за рік.
2020‐й обіцяє бути роком рекордів. І, судячи з риторики та дій влади, велике будівництво дійсно почнеться вже навесні. Чи впорається з цим Дорожній фонд? Поки справляється. Більш ніж 30 млрд гривень Кабмін уже розподілив. Президент пояснив губернаторам, що вони відповідають за будівництво. Області узгоджують з урядом пріоритетні проєкти. Укравтодор почав тендерну кампанію. Підрядників вистачає. У першому списку найбільших дорожньо‐будівельних компаній, який MINTRANS підготував спільно з громадською організацією «Наші гроші», 100 назв.
Більшу частину підрядів отримують найбільші компанії. Добре це чи погано? MINTRANS пише про реальне життя. Базові цінності редакції: чесність і свобода. Підприємницький капіталізм – найвищий ступінь економічної свободи. У будь‐якій конкурентній боротьбі виграє споживач. На конкурентних ринках в Україні з'являються ОККО і WOG. На неконкурентних – сервісні центри «Київенерго» та запорізькі мости. Якщо найбільші підрядники виграють у чесній боротьбі, MINTRANS тільки за. Якщо редакція з'ясує, що конкурси проходять нечесно, то й на сайті, і в журналі буде про це сказано. Цього разу MINTRANS не ставив за мету розібратися в хитросплетіннях дорожнього будівництва. Цим редакція займатиметься постійно. 100 найбільших підрядників – перша спроба показати, хто є хто на ринку. Ці 100 компаній, їх засновники та менеджери – герої наших публікацій.
Рано чи пізно ми прийдемо до всіх учасників ринку. Ми прийдемо з миром. Завдання MINTRANS – організувати діалог учасників ринку, чиновників. MINTRANS – медіа для тих, хто рухає Україну вперед!