Як наростити вантажопотік у портах: чотири способи

Андрій Соколов, директор із розвитку Stark Shipping — про те, чому зниження портових зборів не вирішить проблему обсягів вантажів

Учасники портового ринку і представники влади обговорюють скасування 50% знижки на транзит. Закономірний наслідок – падіння вантажопотоку – Європейська Бізнес Асоціація пропонує зупинити шляхом зниження портових зборів для всіх на 20%. В Асоціації навіть прогнозують, що ці заходи дозволять за п’ять наступних років наростити вантажопотік на 30 млн тонн – до 190 млн тонн.

Безумовно, зниження портових зборів необхідне. Але якщо ми дійсно хочемо досягти помітного приросту вантажопотоку, потрібно говорити про застосування цілої низки заходів. Інакше буде як із ринком, де віджимають товар, грабують продавців, брудні лотки, калюжі, смердючий туалет. Поруч прекрасно працюють сучасні супермаркети. А у високих кабінетах гадають, що якщо знизити ціну вхідного квитка з п’яти гривень до чотирьох, то кількість покупців зросте на 30%.

Зниження портових зборів

У теперішніх реаліях економіки України та інфраструктури морських портів прогнозувати 190 млн тонн вантажообігу вже до 2025 року (навіть при зниженні портових зборів більше ніж на 20%) – це утопія.

Портові збори – лише мала частина того, що впливає на ціну експортного вантажу. Наприклад, у ціні тонни зернових на портові збори припадає 2‑3 долари. У Миколаєві – в середньому 2,97, в Одесі – 1,82, на терміналах «ТІС» у порту Південний – 1,84, у Чорноморську – 1,78 доларів за тонну вантажу. При ціні пшениці 200 доларів за тонну це близько 1‑2%. Зменшення портових зборів на 20% знизить експортну ціну на 0,2‑0,4%.

Так, портові збори в Україні дійсно надмірно високі, і знижувати їх потрібно. Але таке зниження саме по собі до зростання експорту не веде. І на це є кілька причин.

Збільшення інвестицій в інфрауструктуру

Більш вагомо на зниження вартості вантажу впливає укрупнення партій. Тому питання збільшення глибин для великих українських експортерів уже багато років залишається першочерговим. Однак це підвищить рентабельність уже наявних вантажопотоків, але не залучить нові. Чи зросте помітно вантажообіг лише завдяки цьому?

Потрібно вкладати в причали. Але це питання перспективи. При наявному вантажопотоці в нас усе ще недовантажений Чорноморськ. Відкладеної поставки вантажів через недофінансування причалів поки немає.

Необхідне збільшення обсягу інвестицій Адміністрації морських портів (АМПУ) в інфраструктуру підхідних шляхів до портів, у причали і глибини. І робити це потрібно не через підвищення портових зборів, а за рахунок зниження норми відрахувань чистих доходів АМПУ до держбюджету.

Зниження норми відрахувань чистих доходів до 30% при одночасному зменшенні портових зборів на 20% дозволить АМПУ інвестувати близько 15 млрд гривень щорічно в модернізацію портової інфраструктури України. Однак ці заходи дозволять лише не допустити обвалу перевалки вантажів і знизити темпи відставання України від конкурентів.

Робота з транзитом у ручному режимі

Якщо ми говоримо про нарощування вантажообігу за рахунок залучення транзиту, то незрозуміло, звідки повинні прийти ці вантажопотоки. Колись через українські порти йшли поставки хімвантажів (сірки) з Казахстану, проте у 2008році, після падіння цін на сірку, цей вантажопотік вичерпався. Російський транзит припинився після 2012‑го. Така сама історія сталася з транзитом нафтопродуктів. Фактично зараз із транзитерів унас залишилися тільки Молдова й Білорусь. І навіть остання шість років тому переорієнтувала велику частину транзиту калійних добрив із порту Миколаїв на литовську Клайпеду. Тож транзитним вантажам в українських портах узятися нізвідки.

До речі, у портах України зараз діє 50% знижка на дисбурсмент при транзиті. Однак від цього транзитні вантажі до країни не хлинули. Скасування цієї знижки (зараз активно обговорюється) поховає транзит остаточно.

До того ж вартість транзиту має дуже багато складових, окрім портових зборів. Наприклад, тарифи Укрзалізниці на доставку вантажів до порту. Тому казати, що після зниження портових зборів до наших портів із нізвідкіля піде транзит, занадто оптимістично.

Єдиний спосіб збільшити транзитний вантажопотік – це сконцентруватися на конкретних транзитних потоках і максимально стимулювати їх рентабельність на українській території. Тобто фактично в ручному режимі вибудовувати їх логістику, знижуючи тарифи всюди. Повернути, наприклад, «Білоруськалій» у такий спосіб, думаю, реально.

Стимулювання експорту

30 млн тонн додаткових вантажів можна забезпечити або шляхом залучення нових вантажопотоків (котрим узятися нізвідки, як і в разі з транзитом), або, що більш імовірно, через зростання власного виробництва і, відповідно, експорту, приміром, зернових, масла і продукції гірничо‑металургійного комплексу.

Експорт може зрости, якщо рентабельність буде досить високою для ухвалення рішення про інвестування у виробництво. Також необхідні доступні вигідні кредити. Однак із заходами стимулювання виробництва вУкраїні справи йдуть складно. Потенційна вигода від зниження портових зборів нівелюється загальною ситуацією у країні, усім тим, що визначається як «інвестиційний клімат». Це й активність контролювальних структур, і робота судової системи, правоохоронців, банків – усе, що визначає стабільність і вигідність бізнесу. Це все слід покращувати для того, щоб наростити експорт.