Гендиректор Укроборонпрому Юрій Гусєв: «Концерн часів Януковича буде ліквідовано»

Голова компанії — про плани щодо реформування Укроборонпрому

Військова інфраструктура – величезне господарство. До структури Укроборонпрому входить понад сотня підприємств. Суднобудівні, автомобілебудівні та авіаремонтні заводи, які десятками років не отримували належного фінансування. Що зі всім цим робити? MINTRANS запитав генерального директора Укроборонпрому Юрія Гусєва.

— Наприкінці минулого року ви підписали наказ про початок реформи Укроборонпрому. Про що йдеться?

— Це структурна реформа, яка передбачає перетворення Укроборонпрому та державних підприємств – учасників концерну на сучасні холдинги з якісним корпоративним управлінням. Вони передусім будуть виконувати завдання Збройних сил України та розширювати свою присутність на глобальних ринках. Корпоративна реформа спрямована на те, щоб холдинги могли отримати доступ до міжнародних технологій і можливість створювати спільні проєкти та програми з міжнародними партнерами. Інноваційний розвиток та розширення науково‐технічної бази допоможе створювати продукцію, яка буде конкурентною на зовнішніх ринках. Важливим є і фінансове оздоровлення цих підприємств.

Реформа передбачає створення двох великих холдингів: «Оборонні системи України», який опікуватиметься державним оборонним замовленням, питаннями оборонно‐промислового комплексу, а також холдингу «Аерокосмічні системи». До холдингу «Оборонні системи України» ввійдуть 65 підприємств, і вони сформують шість акціонерних товариств, які будуть розділені за напрямами: «Авіаремонт», «Бронетехніка», «Високоточне озброєння», «Боєприпаси та спеціальна хімія», «Радарні системи», «Морські системи», а також компанії‐спецекспортери. До холдингу «Аерокосмічні системи» мають увійти три субхолдинги: «Авіабудування», «Аерокосмічні компоненти», «Космічні системи». Наприклад, до субхолдингу «Авіабудування» планується включити підприємство «Антонов», суднобудівні заводи ввійдуть до акціонерного товариства «Морські системи». Ці холдинги будуть створені як галузеві бізнес‐об’єднання, націлені на реалізацію конкурентних програм.

— Коли плануєте це зробити?

— Президент України Володимир Зеленський під час призначення мене на посаду генерального директора поставив чітке завдання, щоб цього року Укроборонпром у тому вигляді, яким його сформували за часів Януковича, був ліквідований. Маємо створити сучасний холдинг, і ми зараз великою командою, спільно з урядом і парламентом, працюємо над тим, щоб вчасно виконати це завдання.

— Кому будуть підпорядковуватися ці холдинги?

— Холдинги будуть підпорядковуватися державі в особі Кабінету Міністрів України. Проте система корпоративного управління передбачатиме створення наглядових рад та правлінь. Формувати політику, безперечно, будуть уряд і профільне Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, а холдинги виконуватимуть конкретні завдання.

— Сьогодні до структури Укроборонпрому входять 137 підприємств. Серед них підприємства бронетанкової техніки, судно- і авіабудування, аерокосмічних технологій, озброєння і боєприпасів. На чому Укроборонпром буде фокусуватися надалі? Які напрями планує розвивати?

— Ми маємо забезпечити якісне виконання оборонного замовлення для потреб Збройних сил. Працюємо над формуванням стратегії інноваційного й науково‐технічного розвитку підприємств. Вже розроблено проєкт стратегії оборонно‐промислового комплексу, який розгляне РНБО. У нас є багато розробок та напрацювань. Дуже пишаємося нашим танком «Оплот», який цього року вироблятимуть для Збройних сил України. Є чимало інших розробок, зокрема берегові комплекси «Нептун», ракетні та радарні системи. Ми плануємо і будемо посилювати свої позиції на українському та зовнішніх ринках.

Якщо казати про авіаційні підприємства, то наприкінці минулого року вперше за часи незалежності, у присутності й за повної підтримки Президента України Володимира Зеленського, укладено державний контракт на будівництво трьох літаків Ан‐178 для ЗСУ. Зараз ми спільно з урядом активно працюємо над затвердженням програми розвитку авіабудівної галузі до 2030 року.

Працюємо над тим, щоб суднобудівні заводи, які є в Миколаївській та Херсонській областях, одержали нові замовлення та стратегію розвитку. Багато років Миколаївський суднобудівний завод не отримував замовлень та достатньої підтримки. Цю ситуацію треба виправляти.

— Ви казали, що 98% виторгу Укроборонпрому генерують 28 підприємств. Що буде зі збитковими підприємствами?

— Підприємства, які не долучені до реалізації державного оборонного замовлення або не виконують його, буде передано до інших державних органів влади, зокрема до Фонду державного майна України. Кабінет Міністрів уже ухвалив постанову про виведення зі складу Державного концерну «Укроборонпром» 17 підприємств. Із них 16 будуть передані до Фонду державного майна. Ці підприємства протягом багатьох років не виконували замовлень для сектору нацбезпеки та оборони, а деякі навіть не здійснювали жодної господарської діяльності. Також до Міністерства оборони України за рішенням уряду передається державне підприємство «Українська авіаційна транспортна компанія».

Зараз ми розробляємо антикризові плани для підприємств, які перебувають у складному фінансовому становищі. Зокрема, для Харківського авіаційного заводу розроблено проєкт закону щодо фінансового оздоровлення. Цей завод, який серійно випускав літаки, за багато років накопичив понад 3,8 млрд гривень боргів. Загалом на підприємствах Укроборонпрому обліковується боргів на суму більш ніж 14 млрд гривень. Наше завдання – розвиток підприємств, для чого насамперед потрібно завантажити їх державними замовленнями та експортними контрактами.

До Фонду держмайна передають:Вінницький авіаційний завод «ВІАЗ», «Запорізький автомобільний ремонтний завод», «Український радіотехнічний інститут», «Укроборонлізинг», «Рівненський автомобільний ремонтний завод», «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», «Спеціальне конструкторське бюро «Молнія», «Харківський завод транспортного устаткування», «Науково‐дослідний інститут «Буран», «Центральний науково‐дослідний інститут навігації і управління», «Центральне конструкторське бюро «Ізумруд», «Івано‐Франківський котельно‐зварювальний завод», «171 Чернігівський ремонтний завод», «Закарпатське вертолітне виробниче об’єднання», Львівський науково‐дослідний радіотехнічний інститут, «Укроборонресурси».

— У чому полягатимуть ці антикризові програми?

— Якщо говорити про Харківський авіа- ційний завод, то потрібно ухвалити політичне рішення про списання боргів перед бюджетом та розмістити замовлення на будівництво літаків на цьому заводі. Без цих кроків підприємство й далі накопичуватиме борги та не зможе розвиватися. Ми очікуємо, що уряд та парламент підтримають наші ініціативі.

Ми розробляємо антикризові програми стосовно цілої низки підприємств, їх повинна розглянути рада директорів Укроборонпрому. Ці антикризові програми полягають у завантаженні підприємств замовленнями, реалізації спільних проєктів із партнерами та розв’язанні ситуацій з боргами, які накопичилися впродовж багатьох років.

— Яке співвідношення експорту та держзамовлення для Укроборонпрому було б оптимальним?

— Ми можемо реалізовувати приблизно 50% від загального обсягу державного оборонного замовлення. Зараз частка наших підприємств у цьому замовленні становить 36%, близько 10% – це імпорт, решта – приватні компанії. Я багато разів наголошував, що нашим пріоритетом є якісне та вчасне виконання замовлення для Збройних сил України, саме тому ми хочемо виконувати більшу частку державного оборонного замовлення.

— Підприємства Укроборонпрому є фактично в кожній області України. Скільки населених пунктів сьогодні повністю залежить від Укроборонпрому? Чи є в структурі компанії містотвірні підприємства?

— Це, наприклад, Миколаївський суднобудівний завод та «Зоря»‐«Машпроєкт» у Миколаєві. У Харкові ціла низка наших підприємств – Завод імені Малишева, Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова, Харківський авіаційний завод, Харківський бронетанковий завод тощо. Ба більше, ці підприємства є стратегічними.

Збільшення кількості замовлень для наших підприємств покращить ситуацію з наповненням бюджетів усіх рівнів, сприятиме відродженню робочих місць та допоможе розвиватися цілій низці суміжних галузей економіки.

— Чи залишиться в структурі Укроборонпрому харківський Завод імені Малишева? Як плануєте розвивати це підприємство?

— Щодо Заводу вже є проєкт антикризової програми, яка передбачає розвиток та фінансове оздоровлення. Підприємство виконує важливі завдання для Збройних сил України, які пов’язані з танком «Оплот» та іншими розробками. Підготовлено програму розвитку на 2021 рік і для Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені Морозова.

— Які плани стосовно концерну «Антонов»?

— Підприємство увійде до холдингу «Авіабудування». Сьогодні триває реалізація мого наказу щодо підготовки до проведення корпоратизації, яка сприятиме підвищенню ефективності роботи концерну.

— Президент України часто говорить, що Україна повинна відродити авіабудування і навіть створити національного перевізника на базі «Антонова». Наскільки це реальне завдання і які зміни в структурі та стратегії «Антонова» необхідні, щоб налагодити серійне виробництво літаків?

— Ми готові підтримати та реалізувати рішення Президента України щодо створення національного перевізника. Зараз, крім ефективного проведення корпоратизації, основне завдання – залучення нових замовлень на будівництво й ремонт літаків. Ми переконані, що національний перевізник може і має літати на вітчизняних літаках сімейства «Антонов». На виставці в Індії ми презентували пасажирський літак Ан‐148 і провели низку переговорів, спрямованих на те, щоб отримати нові замовлення та завантажити наш завод.

— Традиційний ринок збуту для літаків «Антонов» – це Росія. Чи може підприємство розширити географію?

— Ми разом зі спецекспортерами і підприємством «Антонов» вже активно виходимо на ринки Азії та Латинської Америки. 2019 року держпідприємство виграло тендер на постачання транспортного літака АН‐178 до Національної поліції Перу. Зараз ведуться нові переговори, інформацію про які поки не можу розголошувати.

— Яка сьогодні ситуація із заміщенням російського комплектовання

для літаків «Антонов»?

— Зараз ми вже на 100% замінили російську продукцію на літаку Ан‐178. Це як власні вироби, так і комплектовання з інших країн.

— Нещодавно ви сказали, що шукаєте інвесторів для проєкту «Мрія-2». Кого потенційно може зацікавити такий проєкт?

— Ми ведемо перемовини у цьому напрямі, проте їхні результати поки не розголошуємо.

— Колишній глава Укроборонпрому Айварас Абромавічус виступав проти продажу «Мотор Січ» китайським інвесторам. Укроборонпром хотів залишити за собою 25% акцій підприємства. Ці плани ще в силі?

— На мій погляд, питання «Мотор Січ» треба розв’язувати на рівні РНБО. Ми готові виконати будь‐яке рішення керівництва держави.

— Які плани щодо розвитку регіональних авіаційних підприємств?

— Я вже відвідав Миколаївський та Львівський авіаційні ремонтні заводи, найближчим часом відвідаю Одеський авіаційний завод. Є плани на 2021 рік щодо розвитку цих заводів та завантаження їх замовленнями. Це стосується також Миколаївського авіаремонтного підприємства, Чугуївського авіаційного ремонтного заводу, запорізького «МіГремонт» тощо. Ці підприємства мають непогану перспективу розвитку в секторі авіаційного ремонту.

— У структурі Укроборонпрому кілька великих автомобілебудівних підприємств. Яку продукцію вони виробляють? Наскільки вона конкурентна? Чи можна реанімувати ці підприємства?

— Більшість із них не виконують замовлення для Збройних сил України, тому ми плануємо передати їх до інших органів державної влади, зокрема до Фонду державного майна. Я був на одному з таких підприємств, Рівненському автомобільному ремонтному заводі, який у дуже скрутному стані та дуже багато років не виконує замовлення. Там накопичені борги із заробітної плати, низка інших проблем. Навіть на думку працівників цього підприємства, з якими я спілкувався, відродити його вже неможливо.

— Які портові потужності на балансі Укроборонпрому? У якому вони стані?

— У структурі Укроборонпрому є лише окремі об’єкти в порту Ольвія, який торік успішно було передано в концесію. Стивідорною діяльністю також займається Херсонський державний завод «Палада».

— Які плани щодо розвитку суднобудівних заводів?

— Окрім розвитку Херсонського державного заводу «Палада», ми, як я вже згадував, працюємо над антикризовим планом для Миколаївського суднобудівного заводу, на базі якого обговорюється створення технопарку, що допоможе в залученні інвестицій та розвитку нових технологій у галузі суднобудування. Фонду державного майна було передано корпоративні права держави відносно Херсонського заводу «Судмаш».

— Яким ви бачите розвиток підприємств Укроборонпрому впродовж

наступних кількох років?

— Я хочу, щоб підприємства, які сьогодні є учасниками Укроборонпрому, ставали більш конкурентоздатними на зовнішніх ринках та ефективнішими на внутрішньому ринку. Упевнений, що комплексна реформа Укроборонпрому принесе позитивні зміни не лише оборонно‐промисловому комплексу, а й економіці країни загалом. Саме тому хочу подякувати всім, хто нас підтримує та допомагає на цьому шляху.