Робота над помилками
2021-10-07 14:20:00

Робота над помилками

Міністерство інфраструктури відмовилося від проєкту SmartTicket

«Стартуємо цієї осені з довгоочікуваною ініціативою для багатьох українців – SmartTicket. На першому етапі цей квиток буде доступний для поїздів внутрішнього сполучення далекого слідування та міського транспорту Києва. У майбутньому ми прагнемо, щоб всі види транспорту – поїзди, літаки та міський громадський транспорт були пов’язані єдиним е-квитком. Це зручність для пасажирів та значна економія часу. І для сучасного світу це вже давно буденність. Радий, що Україна теж долучилася до цього процесу”, – тішився рік тому тодішній міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Торік Міністерство інфраструктури України (МІУ), тоді ще під керівництвом Владислава Криклія, загорілося ідеєю створити сервіс, який мав об'єднати весь транспорт у країні, починаючи від метро і закінчуючи літаком. Так, мовляв, можна спростити придбання квитків для пасажирів і продавати квиток без прив'язки до конкретної дати.

Сказано – зроблено. Наприкінці червня 2020 року Кабінет Міністрів розпочав експеримент. Міністерству інфраструктури дали рік на розробку й тестування сервісу. Розробляти систему міністерство вирішило самотужки і без залучення додаткового фінансування. Технічну частину проєкту довірили підприємству, яке входить до складу міністерства, – ДП «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки». Перші два місяці пішли на створення технічного рішення та переговори з потенційними учасниками проєкту.

На пропозицію міністерства відгукнулися Київська мерія, Укрзалізниця, автобусний перевізник Gunsel і авіакомпанія SkyUp. На практиці все виявилося непросто. Авіакомпанія та автобусний оператор не могли відразу надати квиток без прив'язки до конкретного пасажирського місця. Гіпотетично це можливо, але для реалізації був потрібен час. У міністерстві від своєї ідеї також не збиралися відмовлятися, адже це додатковий комфорт для пасажирів.

«Немає жодної країни, де б модель наскрізного квитка працювала з прив'язкою до місця. У комбінованих квитках на два типи транспорту подібні рішення реалізовані, але при мультимодальному квитку – ні. Перевага безквиткового місця в тому, що людина, яка купує квиток, може будь-коли сісти на будь-який транспорт. Наприклад, якщо людина спізнилася на електричку, вона може сісти на наступну, а коли є прив'язка до місця, то такої опції немає», – розповідає MINTRANS генеральний директор Директорату цифрової інфраструктури на транспорті МІУ Фарід Сафаров.

У вересні 2020 року ексміністр інфраструктури Владислав Криклій офіційно представив Smart Ticket і презентував першу інтеграцію: можливість купити єдиний квиток на приміські поїзди Укрзалізниці та столичний муніципальний транспорт. За словами ексміністра, ще низка компаній мали приєднатися до експерименту вже в листопаді 2020-го. Придбати Smart Ticket можна було на нещодавно створеному транспортному порталі електронних послуг e-transport.gov.ua.

Прив'язка до маловідомого для користувачів сайту була першою помилкою, яку допустило МІУ при впровадженні експерименту. «Як правило, в інших країнах наскрізний електронний квиток запускають на вже наявних платформах залізниці чи авіакомпанії. Там, де користувач уже звик купувати квиток. У нашому разі було розроблено програмний інструмент, який пов'язував між собою сервіси муніципального електронного квитка та е-квитка Укрзалізниці й дозволяв їм обмінюватися даними. Це було досить швидке технічне рішення. Впроваджувати додатковий функціонал на сайт залізниці було б набагато довше та складніше», – каже Сафаров.

Друга помилка, яку визнають у міністерстві, – неправильний вибір маршруту. Незважаючи на обіцянки ексміністра Владислава Криклія, інтеграція між муніципальним столичним транспортом і приміськими електричками залізниці стала для проєкту першою і єдиною. «Ми зрозуміли, що авіація поки не готова до впровадження цього сервісу. По-перше, через прив'язку до пасажиромісця. По-друге, в авіаційній галузі використовують спеціалізовані платформи для обліку квитків, наприклад Amadeus і Galileo. Крім того, почалася пандемія коронавірусу й усі були сконцентровані на розв’язанні інших завдань, а авіація взагалі припинила активну діяльність. Перевізникам не було сенсу витрачати ресурс на цей проєкт», – пояснює Сафаров. Єдиний квиток на досить короткий маршрут пасажирів не зацікавив. У підсумку за десять місяців експерименту Smart Ticket скористалося менш як 100 осіб.

Третя проблема – фінансова. У європейських країнах при купівлі наскрізного квитка або абонемента на кілька поїздок застосовується знижка. В Україні такої опції не було, хоча в міністерстві запевняють, що планували звернутися до місцевих органів і залізниці з подібною пропозицією в разі успішного завершення проєкту. «Залізниця та муніципальний транспорт мають фіксовані ціни, розробка програми знижок – процес нешвидкий», – пояснює Сафаров.

Зрештою через низький інтерес із боку користувачів експеримент щодо впровадження Smart Ticket вирішили не продовжувати. Можливо, МІУ повернеться до цього проєкту, якщо знайде більш успішну модель для реалізації. 

Фото Depositphotos

2021-10-23 13:29:38
С сегодняшнего дня такие пункты заработали на ж/д вокзалах Ивано-Франковска и Мариуполя
2021-10-23 07:43:59
Власти страны внесли Украину в темно-красный «коронавирусный» список
2021-10-22 15:01:29
Некоторые поезда могут прибывать с опозданием до полутора часов
2021-10-22 12:19:25
Авиаперевозчик подал соответствующую заявку в Госавиаслужбу