Олександр Скічко — що не так із наглядовими радами держкомпаній? 
2021-01-21 16:22:41

Олександр Скічко — що не так із наглядовими радами держкомпаній? 

Олександр Скічко, член Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури — про необхідні зміни в ругулюванні діяльності наглядових рад

Ефективність роботи наглядових рад державних компаній в Україні виявилася досить нестабільною: є випадки їх позитивного впливу на результати діяльності підприємств, а є приклади завдання збитків як самим підприємствам, так і головному акціонеру – державі.

Створення наглядових рад мало на меті забезпечити певну незалежність діяльності компаній від акціонерів. Але згодом ця незалежність іноді перетворювалася на безвідповідальність та неконтрольованість, що й спричинило необхідність більш якісного законодавчого врегулювання діяльності наглядових рад. 

Читайте также: Анатолій Палюх: «Кірпа найбільше вимагав від себе»

В усьому світі наглядові ради існують для того, щоб захищати інтереси акціонерів від можливих негараздів, пов’язаних із рішеннями керівництва компаній. Коли йдеться про компанії, де акціонер один і це держава, то до цієї базової функції додається ще одна: гарантувати виконання фінансових планів компанії. 

Ця функція виправдана тим, що в урядовців може виникнути ідея покращити ситуацію з державним бюджетом за рахунок коштів державних компаній. Саме для того, щоб робота державних компаній не залежала від таких забаганок міністрів, наглядові ради наділені повноваженням блокувати некоректні ініціативи Кабміну. Виконання такої функції і потребує незалежності більшості членів наглядових рад від уряду. 

Проте в Україні все пішло не так. Наведу приклади деструктивної діяльності наглядової ради Укрзалізниці (хоча аналогічні тенденції є і в роботі інших наглядових рад). Починаючи з 2015 року не вирішується доля кредиту, отриманого від російського банку на суму 200 млн доларів США під 12% річних! Наразі ефективна ставка 8% і є можливість перекредитуватися під нижчий відсоток чи реструктурувати його. Але для цього потрібне рішення наглядової ради. Економія дасть щонайменше $8 млн на рік, а це $40 млн за п’ять років. Що таке $40 млн доларів для УЗ? Це або 40 нових пасажирських вагонів, або майже 1200 вантажних напіввагонів. 

Читайте также: Володимир Жмак: «Я прийшов на залізницю, щоб зробити її прибутковою»

Останні 2,5 року не використовується кредитна лінія в розмірі 360 млн євро, надана УЗ на електрифікацію ділянки Долинська – Миколаїв. Складається дивна итуація, коли гроші є, а електрифікація не відбувається, тому що відповідальність за використання коштів члени наглядової ради не хочуть узяти на себе. 

Вже рік наглядова рада не може узгодити Request for proposal на закупівлю 205 електровозів. Ще в липні поточного року був складений так званий шорт­лист пропозицій, проте жодного запиту щодо цін до обраних учасників тендера від УЗ не надійшло й досі. 

У другій половині поточного року наглядова рада два місяці не укладала контракт із головою УЗ, який виграв конкурс на посаду і рішення щодо якого вже ухвалив уряд. Унаслідок цього УЗ працювала без повноважного керівника, а це блокувало можливість ухвалення будь­яких стратегічних управлінських рішень. Подібна ситуація у свою чергу сприяла зростанню збитків УЗ, які цього року можуть сягнути 12-14 млрд грн. 

Але, незважаючи та такі «плідні» наслідки роботи, оплата праці членів наглядових рад державних компаній в Україні значно вища, ніж у країнах ЄС. У Європі робота в наглядовій раді державної компанії є показником статусності та впливовості запрошеного фахівця. Для нього це громадська діяльність, яка відкриває можливості отримати більш вигідні пропозиції на ринку праці від комерційних компаній. Порівняймо. У середньому рівень щомісячної винагороди в голови наглядової ради УЗ за останні два роки становив 690 000 грн (23 000 євро). А голова наглядової ради такого гіганта, як Deutsche Bahn, отримував 8750 євро на місяць. Або, наприклад, винагорода членів ради директорів Airbus (це аналог на­ глядової ради). В Airbus чистий прибуток зіставний із доходом УЗ, а сама компанія в десятки разів більша за УЗ. Максимальна винагорода в Airbus становить для голови ради 200 000 євро на рік (16 700 євро на місяць). 

Читайте также: Олександр Перцовський: “Якщо ви думаєте, що УЗ монополіст, — даремно, ці часи пройшли”

Сплачуючи членам наглядових рад в Україні місячні грошові винагороди понад 500 000 грн, державні компанії порушують постанову КМУ від 4 липня 2017 р. No668 «Про затвердження Порядку визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі». Вона встановлює граничний розмір грошової винагороди на рівні 22 середньомісячних заробітних плат за видами діяльності, що визначаються Держстатом. За даними Держстату, 2019 року в галузі «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» середня зарплата за січень-­грудень становила 11 704 грн. Тобто розмір винагороди членів наглядової ради УЗ не мав би перевищувати 257 488 грн. 

Усе це стало можливим завдяки тому, що: 

  • чинне законодавство дозволяє членам наглядових рад безпосередньо втручатись у господарську діяльність компаній (чого немає, наприклад, у переважній більшості країн ЄС); 
  • «незалежність» членів наглядових рад ними самими сприймається як самоправство; 
  • вплив уряду на наглядові ради обмежений правом звільнення їх членів, проте жодних критеріїв для оцінювання їхньої діяльності законодавство не передбачає. 

Нормативну базу, яка регулює діяльність наглядових рад, потрібно невідкладно змінювати. Насамперед підлягають визначенню та врегулюванню: 

  • критерії, вимоги й умови утворення та функціонування наглядових рад (наразі це регулюється постановами КМУ); 
  • кваліфікаційні вимоги до членів наглядових рад; 
  • повноваження членів наглядових рад та підходи до оцінювання їхньої діяльності; 
  • обов’язки членів наглядових рад і критерії, умови та види санкцій за їх невиконання; 
  • відповідальність за рішення, ухвалені за участю членів на­ глядових рад (зокрема, підстави для звільнення). 

Також варто встановити, що щомісячна винагорода для незалежних членів наглядової ради повинна мати граничну межу і залежати від заздалегідь визначених показників діяльності компанії. 

Приміром, у разі збитковості підприємства ця щомісячна винагорода не має перевищувати 50% від своєї максимальної величини, а при недосягненні компанією показників прибутковості, визначеної у фінплані, – 75% граничного розміру. 

 
„итайте нас в Telegram

2020-12-31 07:01:24

Підсумки у сфері транспорту та інфраструктури

2021-01-22 10:21:03
В проекты могут направить до 12 млрд грн
2020-09-17 13:51:12
Рекордное финансирование строительства дорог, деньги Укрзалізниці и кредиты европейских организаций 
2020-12-31 10:15:22

Скорость принятия решений, гибкость и диджитализация бизнес-процессов