Чому звільнили Володимира Жмака – політики, учасники ринку та експерти оцінюють його роботу в УЗ

Почав реформу Укрзалізниці, передав напіввагони олігарху і не підвищив зарплату працівникам

Вчора Кабмін за пропозицією наглядової ради УЗ достроково звільнив з посади голови правління Укрзалізниці Володимира Жмака. Публічно ні наглядова рада, ні Кабмін причини такого рішення не коментували. В офіційній заяві наглядової ради є лише формальне пояснення, що рішення«було прийнято в найкращих інтересах УЗ». Ми запитали політиків, експертів і учасників транспортного ринку як вони оцінюють результати роботи топ-менеджера УЗ Володимира Жмака.

Екс-міністр інфраструктури Володимир Омелян:

— На моє глибоке переконання, звільнення Володимира Жмака пов’язане з боротьбою за потоки. Одна група в команді президента Зеленського вирішила перебрати контроль в іншої. Зараз відбувається витіснення команди Андрія Ярмака і Сергія Шефіра на користь команди Кирила Тимошенко. Як я розумію, останній зміг переконати Володимира Зеленського в тому, що він здатен дати результат схожий на результати «Великого будівництва».

Я вважаю великим досягненням те, що в січні сам Володимир Жмак назвав стан УЗ катастрофічним. Він відверто вголос назвав те, що раніше називали перемогами. Але для себе я не побачив якихось яскравих досягнень у роботі Жмака. Були озвучені непогані ідеї та ініціативи, проте вони залишились у вигляді декларацій. Є суттєве відставання по ремонту інфраструктури, тяги, повний провал по пасажирськиму напрямку. Жоден обіцяний президентом в минулому році пасажирський вагон не був закуплений. Тому я не розумію чим займався Володимир Жмак. Можливо, йому дійсно заважали.

На мою думку, владі зараз важливо зробити два кроки. Пояснити причини звільнення Володимира Жмака. Відповідь на це питання має бути конкретною, адже це вже черговий керівник УЗ, якого по тихому звільняють без жодних пояснень громадськості. По-друге, потрібно пояснити, чим займалася весь цей час наглядова рада? Вони працюють майже три роки і я жодного разу не бачив звіту.

Перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко (фракція партії «Голос»):

— Не думаю, що причини звільнення — політичні. Наскільки я розумію, приводом для звільнення став конфлікт з наглядовою радою щодо стратегії та плану її впровадження щодо реформування УЗ. Сторони зайшли в клінч, з якого не вдалося знайти вихід.

Зрозуміло, що зміна керівника на держаному підприємстві кожні шість місяців ні до чого доброго не призводить. Тут питання не в прізвищах чи чиїхось амбіціях, а в тому що УЗ – одне з найбільших українських державних підприємств розміром в 5% ВВП – має працювати як швейцарський годинник, а не як калимага без коліс.

Читайте также: Металурги vs Укрзалізниця: хто виграв від великих лотів?

Не можна говорити про персональні плюси чи мінуси роботи Володимира Жмака. Для того, щоб відбулася реформа УЗ, необхідна законодавча база. А для цього парламент повинен прийняти відповідний закон щодо реорганізації залізниці. На даний момент є загальні презентації і загальні гасла, проте чіткого плану про те як буде відбуватися реформа УЗ немає. Як я розумію, це було одне з питань, чому наглядова рада прийняла рішення щодо звільнення пана Жмака. Хоча це версія наглядової ради. Я не можу за них це стверджувати.

Екс-голова правління Укрзалізниці Євген Кравцов:

— На мій погляд, є ціла низка причин, які призвели до відставки Володимира Жмака. Основна з них вкрай посередня робота з дохідними статтями компанії. Дуже дивно для всіх, хто розуміє процеси навколо УЗ, звучали заяви щодо відсутності необхідності підвищувати вантажний тариф. Особливо дивно на тлі того, що зростання індексу цін виробників в минулому році склало близько 15%, а зовнішні ринки вкрай сприятливі для українських експортерів. Це наводить на думки про певну заангажованість.

Ще більше питань викликає проведений конкурс щодо передачі піввагонів УЗ деяким компаніям на наступні три роки. За різними оцінками ця не зовсім прозора операція може призвести до втрат компанії в розмірі 3-5 млрд грн на рік і фактично виключає УЗ з учасників вагонного ринку.

Наскільки мені відомо, була низка серйозних проблем на інших фронтах – наприклад, провал в комунікаціях з профспілками і робочим колективом. Для найбільшого державного роботодавця це просто не допустимо. Воно вилилося в масові невдоволення і акції протесту.

Також УЗ в дуже короткий термін була доведена до найгіршого фінансового стану і серйозного дефіциту ліквідності — до того, що довелося залучати кредитні кошти для виплати заробітної плати. Ситуація вкрай складна і вимагатиме дуже великих зусиль для виправлення.

Засновник транспортно-логістичної компанії «Зертек» Юрій Щуклін:

— Не вважаю, що передача напіввагонів компанії Ріната Ахметова хибний крок. Цим рішенням УЗ на три роки прив'язати до себе величезну частину вантажів. Фактично, з приватного ринку залізничних перевезень до УЗ перейшов один з основних замовників транспортних послуг. Приватні оператори піввагонів — це не прості звичайні компанії. У їх власників великий політичний вплив.

За моїми підрахунками, та кількість напіввагонів, яку зібралася віддати УЗ за трирічними контрактами, і так стояла останній рік без руху. А це половина робочого парку піввагонів УЗ. Що УЗ отримала в результаті? Їй вдалося отримати хоч якісь ресурси для утримання інфраструктури, локомотивів для приватних парків. Мало того, УЗ вдалося застовпити за собою частину ринку, на яку могли претендувати приватні оператори, та забезпечити собі перспективу на отримання вантажів для знов побудованих вагонів за цей час.

За моїми даними, УЗ збиралася вчинити зі своїми зерновозами теж саме, що і з піввагонами. Компанія планувала передати частину своїх зерновозів за довгим контрактами власникам зерна, а не посередникам. Цілком можливо, що після того, як приватні оператори зерновозів дізналися щодо таких намірів, вони різко активізували свої зусилля в спробах зняти Володимира Жмака з посади в УЗ. Купа людей, які ще винні гроші за придбані зерновози, зрозуміли, що вони втрачають в найближчий час можливість добре заробити на перевезеннях зерна, повернувши інвестиції. Якщо раніше, в 2018-2019 роках в жовтні та листопаді, тобто на піку цін на зерновози, ми витрачали на перевезення 1 тони зерна з Чернігівськоі області до Миколаєва 780 гривень, то зараз 360 гривень. Приватні оператори хочуть повернути ці ціни.

Приватні оператори звинувачують УЗ в тому, що вона демпінгує. Так, демпінгує. Або бореться за свою частку. Проте цим займаються і приватні оператори. Зараз у них можна знайти ціни по 100 грн за вагон на добу. Але, УЗ вже двічі окупила свої вагони. Тому вона може здавати їх за будь-якими цінами, трохи більшими ніж видатки на ремонт.

Також Володимир Жмак зачепив інтереси приватного бізнесу, який планував та мріє запустити свою приватну тягу на залізниці. Частина з них вже закупила локомотиви, збиралися скласти конкуренцію УЗ. Однак нинішній команді УЗ вдалося якщо і не ліквідувати створені раніше передумови дефіциту тяги, то випробувати дієві механізми по їх знеціненню, які запрацювали. Ми самі це відчули. Тим самим руйнуються плани поважних приватних інвесторів в локомотиви.

Крім того, Володимиру Жмаку вдалося прибрати з УЗ посередників, через які закуповувалася електроенергія. Компанія почала закуповувати електроенергію напряму у «Енергоатома». Це сотні мільйонів гривень недоотриманого прибутку для таких компаній і, відповідно, економії на витратах для УЗ.

Голова ради «Асоціації українських залізничних перевізників», технічний директор «Української локомотивобудівельної компанії» Володимир Крот:

— Я не знаю, чому звільнили Володимира Жмака. Проте якщо людину звільнили, коли вона була на лікарняному, а він зараз хворіє на Covid-19, це порушення трудового законодавства.

Володимир Жмак це єдиний керівник, який почав робити реформу залізниці. Після того як ще у 2015 році під дахом однієї юридичної особи були зібрані всі залізничні активи треба було приймати законодавство, розділяти компанію на вертикалі, створювати комісію, яка буде займатися регулюванням тарифів на транспорті, треба було розділяти в тарифі інфраструктурну і локомотивну частини. Проте все це завмерло ще з того часу. Ніхто з попередніх керівників не хотів цим займатися. Тільки Володимир Жмак почав це робити.

Проте для того, щоб реформувати УЗ, Володимиру Жмаку потрібна була підтримка – законодавче забезпечення і команда. Нічого з цього не вдалося отримати. Законодавство не змінилося, а поточна організаційна структура УЗ повністю не відповідає правилам технічної експлуатації залізниці. Крім того, я не побачив професійної команди. Нікого, хто прийшов до УЗ, я не можу назвати професіоналом з залізничної галузі.

Крім того, я не відчув підтримки бізнесу. Вже налагоджені механізми щодо вагонної складової в тарифі УЗ були штучно зруйновані. Паралельно з цим відчувалася абсолютно не прогнозована політика в цьому питанні. Ринок не зрозумів, чого намагалася досягнути УЗ в вагонній політиці.

Загалом можу сказати, що не можна робити підсумки, якщо людина пропрацювали на такій посаді півроку. Треба більше часу.

Директор «Центру транспортних стратегій», співголова логістичного комітету Американської торгової палати Сергій Вовк:

— Володимира Жмака брали на роботу для проведення системних реформ. Його вибрали на прозорому конкурсі, в якому приймали участь як залізничники, так і відомі українські та закордонні топ-менеджери з інших галузей. Конкурс з початку і на всіх етапах контролювала наглядова рада. Я не чув ніякого пояснення об’єктивних причин його звільнення ні на рівні наглядової ради, ні на рівні міністерства, ні на рівні Кабміну. З огляду на це, і на швидкість прийняття рішення, можу зробити висновок, що причини звільнення є політичні і підкілимна боротьба за сфери впливу на УЗ.

Оцінювати результати в ситуації, коли голова правління навіть не встиг приступити до реалізації своєї програми дій було б явно передчасно, але очевидно, що вже сама можливість системних змін на УЗ викликала супротив у впливових політичних сил, які контролюють кадрові призначення в держмонополіях.

Думаю, це лише початок нових кадрових ігор в УЗ. По-перше, найближчим часом ми повинні побачити коли і за яких умов буде проходити новий конкурс на посаду голови правління УЗ. По-друге, в цьому році закінчується строк повноважень у чотирьох членів наглядової ради. Важливо, щоб Кабмін як головний орган управління компанією і громадськість отримала нарешті відповідь на питання, якими є реальні результати їх діяльності і що доброго вони зробили для УЗ. Адже на відміну від Володимира Жмака, у них були роки і всі необхідні повноваження, в тому числі і кадрові, для стратегічних змін в компанії.