Промислова політика: кроки до повернення здорового глузду
2022-01-04 13:30:00

Промислова політика: кроки до повернення здорового глузду

В Україні створюється система інструментів промислового розвитку. Зокрема, це локалізація виробництва, стимулювання зовнішніх продажів та індустріальні парки. Деталі концепції державної політики промислового розвитку розкрив MINTRANS народний депутат Дмитро Кисилевський.

Рік, що завершився, дозволяє з певним оптимізмом дивитися у промислове майбутнє України. Прихильники сталого індустріального розвитку отримали підстави сподіватися на зміну вектора економічної політики держави. Йдеться про створення системи інструментів промислового розвитку, які вже давно використовують усі успішні країни, а також наші сусіди. 

Серед цих інструментів: локалізація виробництва для машинобудування, стимулювання зовнішніх продажів за допомогою Експортно-кредитного агентства (ЕКА) та індустріальні парки. 

Вже 2022 року ця система може продемонструвати перші результати – якщо Уряд виконає свою частину роботи. Втім, зробити вдалося далеко не все, тож маємо завдання на прийдешній рік. 

Нове дихання для ЕКА 

Закон, який передбачає створення ЕКА, набув чинності на початку 2017  року. Проте установа почала працювати лише 2021 го: сформовано органи управління, набрано персонал, створено перші продукти, укладено перші угоди.

У держбюджеті 2021 року вдалося домогтися виділення 1,8 млрд грн для наповнення капіталу ЕКА. Тож разом із виділеними раніше 200 млн грн сумарна капіталізація ЕКА становила 2 млрд грн. Це одне з головних досягнень року. 

Але 2 млрд грн – незначний фінансовий ресурс у масштабах українського експорту, який у 2020-му сягав 59 млрд дол. І у порівнянні з масштабом капіталізації ЕКА інших країн. Тому дуже важливо зосередити наявний ресурс на підтримці експорту високотехнологічної продукції. 

Також потрібно розв’язати низку нормативних проблем. По-перше, подолати блокування Нацбанком внесення змін до його постанови № 351, які б дозволили розширити перелік продуктів ЕКА. По-друге, впровадити держпрограму здешевлення експортних кредитів. По-третє, доповнити перелік товарів, на які поширюється підтримка. 

Індустріальні парки: рестарт 

В усьому світі індустріальні парки є інструментом створення робочих місць та прискорення економічного розвитку. Успішні країни широко використовують цей інструмент. Так, у сусідній Угорщині у 210 індустріальних парках генерується близько 30% ВВП. 

В Україні до цього часу, за 7 років після ухвалення закону, маємо 52 офіційно зареєстрованих парки. За винятком декількох, вони являють собою просто юридичну оболонку та існують лише на папері або в електронному вигляді. Насправді це «поле з травою», без жодного помітного впливу на економіку. 

Причина такого стану – у відсутності стимулів. Індустріальний парк починає бути привабливим для резидентів саме завдяки різним формам державної підтримки, які інвестор у ньому отримує. Так це працює в усіх успішних країнах. 

Тому ще одне значне досягнення 2021 року  – ухвалений закон № 1710, який містить фінансові та інституційні стимули. А також затверджені в першому читанні законопроєкти №5688 і №5689, що надають податкові й митні стимули. 
 
Фінансові стимули вже ухвалено. Це можливість компенсації: підведення доріг і мереж до індустріального парку, підключення до мереж усередині парку та відсоткових ставок за кредитами. Фіскальні стимули – у процесі розгляду. До них належить звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років, імпортного ПДВ та мита на обладнання. Також надано право місцевому самоврядуванню встановлювати пільги щодо місцевих податків. 

На 2022 рік на потреби розвитку мережі індустріальних парків закладено 400 млн грн. Це менше, ніж потрібно, але більше, ніж нічого. Наполягатимемо на збільшенні бюджетних видатків на цей інструмент до передбачених законом 2 млрд грн. 

Водночас особливу увагу приділили й запобіжникам, які унеможливлять зловживання стимулами. Це зокрема: окрема юридична особа, обмеження за видами діяльності, ввезене з пільгами обладнання не можна перепродавати чи здавати в оренду 5 років, а прибуток потрібно реінвестувати або не брати пільгу. 

З остаточним ухваленням законопроєктів №5688  і №5689 матимемо хороший стартовий пакет стимулів для запуску індустріальних парків в Україні. Від Уряду чекаємо на розробку та ухвалу «підзаконки», державної стратегії розвитку індустріальних парків в Україні та створення держустанови, яка опікуватиметься ними. Звісно, цей процес має бути швидшим за аналогічний з ЕКА. 

«Зелене світло» для локалізації 

У 2020 і 2021 роках ми пройшли шлях від категоричного неприйняття самої ідеї локалізації до того, що це слово стало чи не наймоднішим у виступах провідних політиків. Дивно, що в необхідності сприяння українській промисловості доводиться переконувати політиків, обраних українськими виборцями. 

Робочі місця та гідні зарплати для українців починаються з того, що державні гроші витрачаються на замовлення продукції вітчизняних, а не закордонних підприємств. Ми не такі багаті, щоб 40% коштів публічних закупівель віддавати на імпорт. У небідному ЄС цей показник у 5 разів нижчий. 

Тому ухвалення Верховною Радою у грудні законопроєкту про локалізацію у другому читанні 323 голосами, конституційною більшістю — це надзвичайно важлива подія, позитивний ефект якої українська промисловість відчуватиме не менш ніж 10 років. Звісно, якщо Уряд розробить необхідну «підзаконку».

У такому разі вже у другому півріччі 2022 року на тендерах із закупівель міського й залізничного транспорту, комунальної техніки, продукції енергетичного машинобудування та аерокосмічної галузі до постачальника висуватиметься обов’язкова вимога: наявність української складової не менш як 10%. Щорічно цей поріг зростатиме на 5%, поки не досягне 40%. І залишатиметься таким до кінця 10-річного терміну. 
 
Зі свого боку Кабмін здобув право збільшувати перелік товарів, на які поширюються вимоги локалізації. Збільшувати на 10% чи зменшувати на 5% вимогу локалізації на конкретну категорію товарів на 1 рік. І на конкретну закупівлю зменшувати вимогу локалізації до нуля — у разі якоїсь екзотичної термінової потреби.

До другого читання з-під дії закону довелося виключити продукцію компаній із країн-підписантів угоди GPA. Це ЄС, США й деякі інші країни. Їхня частка у держзакупівлях зазначених вище категорій товарів близько 20%. На інші країни, які постачають 80% (члени СНД, Китай, Туреччина), вимоги локалізації діятимуть. Це неприємний компроміс, але він дозволив рухатися далі в напрямі впровадження інструментів промислового розвитку. 

Вимоги «Великого будівництва» на залізниці 

Разом з  інструментами промислового розвитку в Україні повинні запрацювати державні цільові програми. 

Одна з них безпосередньо стосується транспортної галузі. Це проєкт «Велике будівництво: Українська залізниця», про початок якого президент Володимир Зеленський оголосив у листопаді. Що дозволить цій ініціативі забезпечити найбільший ефект для економіки країни вже 2022 року? 

1. Витрати УЗ на модернізацію рухомого складу та дорожнього господарства мають дати завантаження українським підприємствам. Або сприяти будівництву в Україні заводів іноземних компаній, які виконуватимуть замовлення держкомпанії. 

На відміну від «Великого будівництва» на автошляхах, яке формує попит переважно на сировинні товари, модернізація УЗ потребуватиме великого обсягу машинобудівної продукції: локомотивів, вантажних і пасажирських вагонів, поїздів. Україна має повноцінну галузь транспортного машинобудування, яка здатна задовольнити потреби УЗ як у новій техніці, так і в ремонтах та модернізації старої. Цілком логічно використовувати цей потенціал. У такому разі матимемо мультиплікативний ефект для економіки. 
 
2. Плани УЗ із закупівлі техніки мають стати прогнозованими для машинобудівників. Тому необхідне планування потреб УЗ та фінансування на 3 роки. 

Хронічною хворобою державних замовників є нездатність забезпечити хоча б середньострокове планування закупівель складної техніки. Ніхто з виробників не тримає готовий склад локомотивів, потягів чи вагонів, очікуючи, що у листопаді УЗ раптом вирішить замовити річну потребу з терміном постачання у грудні. Розуміння потреби на 3 роки й більше та відповідні контракти дозволять підприємствам оптимально організувати виробничий процес. УЗ зі свого боку отримає як хорошу ціну, так і сучасні технічні рішення. 

3. Реалізувати озвучене. Зазначені президентом завдання потрібно виконати. Модернізація УЗ можлива! 

Загалом концепція політики промислового розвитку досить проста: в Україні має бути вигідно виробляти (стимули для розвитку переробної промисловості) та легко й вигідно експортувати (підтримка експорту, економічна дипломатія), внутрішній ринок повинен бути захищений від агресивного імпорту. У цих напрямах рухатимемося далі.
 
Більше цікавих матеріалів — у свіжому номері журналу MINTRANS. Також підписуйтесь на нас у Telegram та Facebook, щоб бути в курсі актуальних новин про інфраструктуру в Україні та світі. Якщо у вас є інформація, яка може зацікавити редакцію – надсилайте її на нашу пошту: editor@mintrans.media

2022-02-24 09:18:52
Усі поїзди до та зі столиці, а також поїзди західного напрямку курсують за графіком
2022-02-23 15:38:19
На сьогодні потребують оновлення 9772 км колій, а чверть колійних машин компанії перебувають на ремонті
2022-02-23 15:26:24
Компанія закликає органи державної влади та РНБО захистити її активи
2022-02-23 13:31:24
Період навантаження триватиме з 6 по 9 березня