Інфраструктурний капітал
2021-12-30 09:28:00

Інфраструктурний капітал

Протягом останніх років фокус держави значною мірою зосереджений на розвитку транспортної та соціальної інфраструктури. Ледь не кожного дня представники різних установ звітують про завершення ремонту чергової ділянки дороги, модернізації залізничної інфраструктури чи будівництва нового дитячого садка. І це цілком логічно, адже на реалізацію таких проєктів витрачаються рекордні кошти з державного та місцевих бюджетів.

Проте навіть цього виявляється недостатньо – Україна об’єктивно поки не може власними ресурсами забезпечити всі потреби розвитку інфраструктури. Саме тому держава перебуває в постійному пошуку альтернативних джерел фінансування, і за багатьма напрямами протягом 2021 року вже вдалося здобути чимало перемог — розповів MINTRANS заступник міністра економіки Олександр Грибан.

Вихід «Укравтодору» та «Укрзалізниці» на ринок єврооблігацій

2021 року відразу два українські емітенти з галузі інфраструктури залучили фінансування на міжнародних ринках капіталу. Спочатку «Укравтодор» здійснив дебютний вихід на ринок єврооблігацій, випустивши на Лондонській фондовій біржі семи­річні євробонди загальною сумою 700 млн доларів.

«Укравтодору» вдалося залучити фінансування під 6,25% річних, що лише на 0,55% вище від ставки, за якою тоді торгувався державний борг України. Це дуже хороший спред, особливо з огляду на те, що «Укравтодор» став першим після Мінфіну центральним органом виконавчої влади, який вийшов на міжнародні ринки єврооблігацій. У процесі розміщення «Укравтодор» отримав заявок на майже 2,4 млрд доларів від понад 140 інвесторів, що більш ніж утричі перевищило запитувану суму фінансування.


У разі з «Укрзалізницею», яка залучила 300 млн доларів під ставку 7,875%, різниця зі ставкою суверенного боргу набагато більша – 2,5%. Проте навіть за таких умов це одне з найдешевших розміщень УЗ на зовнішніх ринках, яке дозволило оперативно розв’язати проблеми компанії з ліквідністю.

Розвиток державно-приватного партнерства

1 грудня 2021 року – знаковий день для портової галузі України. Саме тоді успішно завершився процес передання майна ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» в концесію на 35 років катарській компанії QTerminals, яка зобов’язується інвестувати в розвиток порту близько 3,4 млрд гривень. Крім того, Міністерство інфраструктури завершило процес передання концесіонерові майнового комплексу морського торговельного порту «Херсон».

Ці два проєкти державно­-приватного партнерства (ДПП) стали пілотними після ухвалення концесійного законодавства наприкінці 2019 року, тому процес передання майна від держави концесіонерам в обох випадках виявився непростим і досить тривалим. Проте саме завдяки цим проєктам уже ініціюються зміни до концесійного законодавства, покликані усунути його недосконалість і спростити механізми взаємодії між державою та інвестором.


Як очікується, це дасть поштовх до реалізації подальших проєктів ДПП як у портовій, так і в інших інфраструктурних галузях. Зокрема, у жовтні 2021 року Мінінфраструктури та Адміністрація морських портів України підписали тристоронній договір із Європейським банком реконструкції та розвитку щодо співпраці в реалізації ДПП в Чорноморському порту. Також ведеться активна розробка пілотних проєктів ДПП у галузі дорожнього будівництва, реконструкції аеропортів, концесії залізничних вокзалів тощо.

Залучення фінансування міжнародних фінансових організацій

Останніми роками Україна активно залучає кошти в розвиток інфраструктури від міжнародних фінансових організацій (МФО). У 2021­-му Мінінфраструктури й окремі державні інфраструктурні агентства та підприємства співпрацювали зі Світовим банком, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Європейським банком реконструкції та розвитку й залучали від них кредитні кошти на модернізацію дорожньої, залізничної, поштової та авіаінфраструктури.

Крім того, практично всі вищеназвані МФО пропонують програми фінансування розвитку міської інфраструктури. Зокрема, 2021 року українські міста продовжували отримувати новий сучасний громадський транспорт, придбаний за рахунок кредиту від ЄІБ. Ба більше, ЄІБ планує нову програму оновлення громадського транспорту з особ­ливим фокусом на електротранспорт.

До знакових угод, укладених із МФО 2021 року, слід віднести угоду про 270 млн євро кредиту від ЄІБ на розвиток аеропорту «Бориспіль», а саме реконструкцію льотної зони № 2 із будівництвом сучасної злітно­-посадкової смуги, системи рульових доріжок та іншої необхідної інфраструктури. Завдяки реалізації проєкту Мінінфраструктури очікує збільшити пасажиропотік через аеропорт до 56 млн у 2040 році.


Також у листопаді 2021­-го Верховна рада ратифікувала угоду з Європейським інвестиційним банком, згідно з якою «Укрпошта» може залучити 30 млн євро кредиту на 20 років для оновлення логістичної мережі, а саме будівництва п’яти сортувальних центрів у Києві, Харкові, Хмельницькому, Львові та Дніпрі, а також на 22 поштових депо.

І це далеко не вичерпний перелік усіх інфраструктурних проєктів, які реалізувалися в Україні 2021 року в межах співпраці з МФО.

Перспективи залучення експортного фінансування

Готовність держави інвестувати в інфраструктуру не оминули увагою компанії – глобальні гравці в галузі інфраструктури й транспорту, які не лише пропонують власну продукцію чи послуги, а й демонструють намір залучити банки та експортно­-кредитні агентства для виділення кредитного фінансування такої продукції чи послуг.

Зокрема, нещодавно відбулося підписання меморандуму про взаєморозуміння між компанією Stadler, «Укрзалізницею» та Швейцарською компанією зі страхування експортних ризиків SERV, що передбачає відкриття для України пільгового експортного фінансування на оновлення залізничного рухомого складу.

Раніше зі схожою пропозицією про можливість залучення експортного фінансування на купівлю електровозів до України зверталася французька компанія Alstom. Уже навіть відбулося укладення рамкової угоди між урядами України та Франції на постачання 130 електровозів Alstom загальною сумою до 900 млн євро. Наразі сторони домовляються про рівень локалізації виробництва в Україні.


Крім того, Міністерство інфраструктури та ще одна французька компанія – Airbus підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо створення в Україні національного авіаперевізника, що з-­поміж іншого передбачає придбання Україною повітряних суден французького виробника.

Загалом 2021 року держава досить ефективно поєднувала альтернативні інструменти залучення інфраструктурного капіталу. Проте не можна зупинятися на досягнутому, адже щорік варіацій і модифікацій таких інструментів фінансування стає дедалі більше. Наша мета як держави – постійно адаптуючи й покращуючи законодавство, демонструвати готовність до обговорення та інтеграції будь-­яких надсучасних фінансових інструментів із метою залучення якнайбільшої кількості міжнародних гравців, лідерів світового інфраструктурного ринку, для яких Україна неминуче стане територією нових можливостей.

Більше цікавих матеріалів — у свіжому номері журналу MINTRANS. Також підписуйтесь на нас у Telegram та Facebook, щоб бути в курсі актуальних новин про інфраструктуру в Україні та світі. Якщо у вас є інформація, яка може зацікавити редакцію – надсилайте її на нашу пошту: editor@mintrans.media

2022-01-24 07:18:48
Держава допоможе облаштувати інфраструктуру для 25 індустріальних парків
2022-01-20 16:56:49
Кілька прототипів вже протестували на закритій трасі в районі Лос-Анджелеса
2022-01-20 15:00:00
Обмеження транзиту було запроваджено Україною через скупчення вагонів та проблеми з інфраструктурою
2022-01-19 11:19:36
Блокування триває з 30 листопада і заважає транзиту з Китаю, Росії та Казахстану