«Час рухатися». Що має зробити українська залізниця для підвищення інвестиційної привабливості?
2022-01-28 13:40:00

«Час рухатися». Що має зробити українська залізниця для підвищення інвестиційної привабливості?

Автор: Саміно Хосе

Керівник проєкту ЄС «Подальша підтримка імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і Національної транспортної стратегії в Україні (AASISTS 2)» Хосе Саміно розповів для MINTRANS, чим важливий Європейський зелений курс для України і які кроки має зробити українська залізниця на шляху до підвищення інвестиційної привабливості.

Європейський зелений курс спрямований на зниження рівня викидів парникових газів від транспортних засобів на 90%. Як зазначила віцепрем’єр-­міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, «Україна не може стояти осторонь Європейського зеленого курсу, оскільки її метою є синхронізація національного законодавства з європейським та участь у процесі формування політики ЄС».

Відповідно до Стратегії сталої та розумної мобільності, ухваленої Європейською комісією, потрібно використовувати всі можливі інструменти державної політики для реалізації таких системних змін.

У контексті України такі заходи можуть включати:

1. Захід, метою якого є значне скорочення поточної залежності від викопних видів палива. Електрифікація залізничної мережі є хорошим прикладом позитивних кроків, які робить Україна.

2. Рішучу дію, щоб перемістити пасажирів на стійкі види транспорту, зокрема — збільшити кількість пасажирів залізничних перевезень. Програма уряду України має на меті досягти цього шляхом придбання нових пасажирських вагонів і поїздів (електропоїздів).

3. Рішучу дію, щоб підвищити використання залізничного транспорту для перевезення вантажів. Очікується, що придбання сучасних локомотивів допоможе поліпшити ефективність АТ «Українська залізниця» та залучити більші обсяги вантажних перевезень на залізничний транспорт.

4. Інтерналізацію зовнішніх витрат (шляхом застосування принципів «забрудник платить» і «користувач платить», зокрема через плату за викиди вуглецю та механізми сплати за користування інфраструктурою). Законопроєкт № 6087 від 23.09.2021 р. про платні дороги створює основу для застосування на дорогах принципу «користувач платить».


Діяльність уряду України демонструє розуміння викликів, що постали перед транспортною галуззю, щодо скорочення залежності від викопних видів палива та важливості залізничних перевезень для досягнення цієї мети. Задля реалізації проєктів, необхідних для скорочення залежності від викопних видів палива, уряд України розглядає різні джерела фінансування: покриття початкових витрат і виплату майбутніх фінансових зобов’язань. Хочу зосередити увагу саме на цих двох аспектах.

Щодо покриття початкових витрат — активи в залізничній галузі мають тривалий період експлуатації (від 30 років для локомотивів і до 83 років для певних елементів інфраструктури). Після багатьох років обмеженого інвестування, оновлення бази активів потребує застосування кредитів на дуже довгі періоди (понад 20 років) із пільговими (не комерційними) відсотковими ставками, які надаються тільки міжнародними фінансовими організаціями.

Щодо того, як АТ «Українська залізниця» виплачуватиме кредити, — кошти надійдуть від:

— продажу непрофільних активів та металобрухту: це перспективна ідея, проте отримані в такому разі кошти можуть бути обмеженими, оскільки кількість непрофільних активів обмежена;

— підвищення тарифів: це може спричинити зменшення попиту на залізничні перевезення, оскільки УЗ конкурує з іншими видами транспорту. Підвищення тарифів може призвести до зниження показників доходів. Тому, хоч це й перспективний інструмент, його потрібно використовувати в умовах уважного моніторингу;

— звільнення від сплати земельного податку та/або податку на пальне: ці податки спричиняють зниження конкурентоспроможності залізничних перевезень у порівнянні з автомобільними. Створення єдиних правил гри для всіх, безумовно, є важливою метою;

— підвищення ефективності УЗ.

Протягом багатьох років бухгалтерський облік УЗ систематично демонструє низькі показники прибутку. На нашу думку, якщо УЗ має намір проводити самостійне фінансування (незалежно від суверенного рейтингу України та бюджету) власних амбітних проєктів із поліпшення ефективності, потрібно зробити бухгалтерський облік прозорішим і створити зв’язок між ним та інвестиціями.

У цьому контексті розподіл бухгалтерського обліку за доступом до інфраструктури та здійсненням перевезень, передбачений Угодою про асоціацію між ЄС та Україною, є вимогою щодо подальшого залучення інвестицій; тепер наміри потрібно втілити в дії!

Кілька українських установ підтримували ідею розподілу бухгалтерського обліку (ВРУ, КМУ, АМКУ, УЗ). Парадокс ситуації в тому, що вони обстоюють дотримання законодавства України!

У Законі України «Про природні монополії» (ст. 10) зазначено, що «суб’єкти природних монополій зобов’язані вести окремий бухгалтерський облік за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню». У статті 7 Закону вказано, що «діяльність суб’єктів природних монополій, визначених у статті 5 цього Закону, а також діяльність суб’єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до закону».

Отже, користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури повинні мати окремий бухгалтерський облік. Це також стосується внутрішніх та міжнародних пасажирських і вантажних перевезень залізничним транспортом, що належать до суміжних ринків.

Часто стверджують, що причиною поганих економічних показників УЗ є субсидування пасажирських перевезень із доходів, отриманих за вантажні перевезення. Вважаю, що за відсутності окремого бухгалтерського обліку це твердження не можна ні обґрунтувати, ні спростувати.


Однак таке перехресне субсидування заборонене статтею 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення»: «Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів». Тож стає зрозуміло, що субсидія, у разі її наявності, має надходити з бюджету органів виконавчої влади, які встановили тарифи, а не з інших видів діяльності суб’єкта господарювання.

У листопаді 2021 року президент України Володимир Зеленський оголосив, що «починається нова українська залізниця». Ми сподіваємося, що ця заява означає нову рішучість щодо розв’язання структурних питань УЗ. Фінансований ЄС проєкт «Подальша підтримка імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і Національної транспортної стратегії в Україні (AASISTS 2)» працює разом із Міністерством інфраструктури, Верховною Радою України та УЗ над пошуком практичних рішень для якнайшвидшого запуску «нової української залізниці».

Схвалення проєкту закону «Про залізничний транспорт» № 1196­1, зареєстрованого у Верховній Раді, стане найважливішим кроком для реалізації заяви президента й чітким сигналом для інвесторів та ринків про «нові» правила гри. Ухвалення цього законопроєкту дає надію на завершення вибіркового дотримання законів і нормативно­-правових актів у цій важливій галузі економіки України.

Проте, незважаючи на час схвалення законопроєкту, розподіл бухгалтерського обліку має бути здійснений якнайшвидше, з метою забезпечення надійної структури для фінансування нових інвестицій.

У партнерстві з проєктом «Подальша підтримка імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і Національної транспортної стратегії в Україні (AASISTS 2)», що фінансується ЄС.

Більше цікавих матеріалів — у свіжому номері журналу MINTRANS. Також підписуйтесь на нас у Telegram та Facebook, щоб бути в курсі актуальних новин про інфраструктуру в Україні та світі. Якщо у вас є інформація, яка може зацікавити редакцію – надсилайте її на нашу пошту: editor@mintrans.media

2022-02-24 09:18:52
Усі поїзди до та зі столиці, а також поїзди західного напрямку курсують за графіком
2022-02-23 15:38:19
На сьогодні потребують оновлення 9772 км колій, а чверть колійних машин компанії перебувають на ремонті
2022-02-23 15:26:24
Компанія закликає органи державної влади та РНБО захистити її активи
2022-02-23 13:31:24
Період навантаження триватиме з 6 по 9 березня