2021: ТОП‐5 напрямів роботи Мінінфраструктури
2021-12-29 14:55:00

2021: ТОП‐5 напрямів роботи Мінінфраструктури

За останні два роки інфраструктурна галузь стала одним із ключових напрямів державної політики. «Велике будівництво» доріг було розпочато 2020 року. Упродовж 2021­-го структурні зміни почали відбуватися і в інших напрямах, зокрема на залізниці, у секторі авіаперевезень тощо.

MINTRANS з’ясував, чого вдалося досягти профільному міністерству за рік, що минув, та дізнався про плани на майбутнє.

Нові дороги та мости

2021 року темпи будівництва доріг істотно зросли. Якщо 2020­-го було відновлено 6556 км доріг державного й місцевого значення і 258 штучних споруд, то 2021­-го – понад 7098 км доріг та 350 штучних споруд. Тобто загалом за два роки оновлено 13 654 км доріг і 608 штучних споруд.

«Ми вже побудували 13 тисяч кілометрів доріг, але багато якісних доріг не буває. Тому ціль на два наступні роки не зменшується – це 15 тисяч кілометрів доріг. І ані кілометром менше», — заявив президент України Володимир Зеленський.


Володимир Зеленський. Фото: Офіс президента

Головною подією 2021 року став запуск будівництва Київської обхідної дороги. У грудні розпочато конкурсний відбір компанії, яка будуватиме першу ділянку КОД – 18­-кілометрового відрізка від траси М­07 «Київ – Ковель – Ягодин» до М­06 «Київ – Чоп».

2021 року не зупинялася робота на таких проєктах, як Запорізькі та Кременчуцький мости, автошлях Н­31 «Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка». Будівництво Запорізьких мостів і дороги з Дніпра до Києва має бути завершено вже 2022­-го.


Окрім цього, у листопаді 2021 року Верховна рада ухвалила законопроєкт, яким упроваджується європейська практика ціноутворення. Тобто нарешті скасовано застарілий підхід та мінімізовано держконтроль господарської діяльності бізнесу.

Усунення з доріг перевантаженого транспорту

З 1 жовтня 2021 року запрацювала автоматична фіксація порушень габаритно-­вагового контролю з допомогою майданчиків зважування в русі (WiM). Особливістю цього майданчика є те, що порушення фіксуються автоматично, так само автоматично формується постанова про накладення штрафу на порушника. Усунення людського чинника — те, чого давно прагнув бізнес, адже в минулому наявність інспектора нерідко призводила до хабарництва.

З 1 жовтня запроваджено адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані в автоматичному режимі. Тепер максимальний штраф становить 51 тис. грн.


Фото: AFP

«Наша головна мета – не нараховувати штрафи, а мотивувати перевізників дотримуватися правил доброчесності у власній роботі. Від цього зрештою виграють усі», – підкреслив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.

У результаті загальна кількість порушень, пов’язаних із перевищенням габаритно-­вагових норм, істотно зменшилася у порівнянні з часами до змін у системі габаритно-­вагового контролю.


Для посилення змін у сфері безпеки на транспорті також запущено реорганізацію Державної служби України з безпеки на транспорті. Зокрема, наразі проводиться відбір 220 нових інспекторів та цифровізуються процеси в самій службі. Нова команда ДСБТ вийде на українські дороги вже 2022 року.

Старт «Великого будівництва» на залізниці

2021 року залізниця стала повноцінною частиною програми «Велике будівництво». Після практично кількарічної перерви стартувала електрифікація залізничних маршрутів. Упродовж року було електрифіковано 50 км доріг, а до 2024-­го обіцяють ще 500 км.

Такий самий імпульс отримало й будівництво колій. Лише за цей рік було побудовано та оновлено 167 км колій, а до 2024-­го планується ще 2,3 тис. км.


Є й зміни, які зможуть відчути пасажири. «Укрзалізниця» отримала три нові сучасні дизель­поїзди ДПКр­3 від Крюківського вагонобудівного заводу. Окрім цього, поступово до УЗ починають надходити перші вітчизняні пасажирські вагони зі 100 замовлених на кошти держбюджету.

Допомогти «Укрзалізниці» в оновленні рухомого складу мають міжнародні партнери. Наразі УЗ веде переговори з французькою компанією Alstom і швейцарською Stadler щодо закупівлі сучасних вантажних локомотивів та поїздів приміського сполучення для проєкту City Express.

Фото: Емма Солдатова/MINTRANS

Справжнє «Велике будівництво» на залізниці ще попереду. У планах до 2024 року: 20 тис. вантажних вагонів, електрифікація 500 км залізничних шляхів, 12 поїздів «Інтерсіті+», сотні нових і модернізованих електричок, нові дизельні потяги та сотні пасажирських вагонів.

Також у липні Кабмін дозволив «Енергоатому» та іншим суб’єктам державної генерації продавати електроенергію «Укрзалізниці» на період до 3 років за спеціальною спрощеною процедурою. Це рішення уряду вже дозволило УЗ заощадити 4 млрд грн, а також забезпечити понад 85% річного попиту на електроенергію.


У серпні набув чинності наказ Мінінфраструктури щодо підвищення тарифів на вантажні перевезення залізничним транспортом. Завдяки цьому рішенню розв’язується проблема значного викривлення в тарифній політиці УЗ, через що компанія за останні роки втратила 17,6 млрд грн.

Збільшення доходів УЗ від зміни тарифів уже сягнуло додаткових 2 млрд грн. За очікуваннями Мінінфраструктури та «Укрзалізниці», 2022 року планується додатково отримати ще 12,3 млрд грн.

UNA та «єдине небо» України і ЄС

2021 року держава вирішила наслідувати приклад Туреччини з її Turkish Airlines та Катару з Qatar Airways і також створити державного авіаперевізника – Ukrainian National Airlines (UNA). На його створення та розвиток уже виділено кошти в держбюджеті, зокрема 500 млн грн на 2021 рік та 1 млрд грн на 2022­-й.

У міністерстві очікують, що UNA не тільки зможе стати конкурентним гравцем на ринку авіаперевезень, але й допоможе розвивати внутрішнє авіасполучення та буде «рятівним кругом» у разі потреби евакуації українців.


Початкова маршрутна мережа включатиме два внутрішні маршрути та 14 міжнародних авіаліній середньої дальності. У майбутньому компанія планує нарощувати кількість маршрутів і виконувати далекомагістральні рейси.

Для авіакомпанії планується брати в лізинг літаки французького гіганта авіабудування Airbus та закуповувати літаки вітчизняного виробника ДП «Антонов». Відповідні меморандуми з компаніями Мінінфраструктури підписало в листопаді та грудні 2021 року.

UNA працюватиме в нових авіаумовах завдяки підписанню в жовтні Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС.

«Україна бере на себе зобов’язання імплементувати до національного законодавства положення 54 регламентів і 6 директив ЄС. Однак уже зараз український ринок авіаперевезень відкриває для себе можливості для розширення географії та інтенсивності польотів, здешевлення вартості послуг і зростання конкурентоспроможності України на світовому авіаринку», – підкреслив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Наведення ладу в морській галузі

Після тривалих бюрократичних процедур у 2021 році завершився розпочатий влітку 2020­-го процес передання в концесію порту «Ольвія». Компанія QTerminals Olvia, що входить до Групи QTerminals, зобов’язалася інвестувати в розвиток порту близько 3,4 млрд грн і ще щонайменше 80 млн грн – в інфраструктуру Миколаєва.

До кінця року також планується завершення передання в концесію порту «Херсон».

Фото: Олександр Прилепа

Проте ключовим напрямом роботи Мінінфраструктури у 2021 році стало покращення життя моряків, які є одними з основних генераторів валютного виторгу держави.

«Українські моряки, які працюють на суднах у міжнародних рейсах, щороку приносять в економіку $3­4 млрд. На плечах моряків, які працюють в Україні, – доля галузі. Будь­-які реформи морської галузі приречені, якщо ми не забезпечимо базове – нормальні умови праці людей», – зазначив Олександр Кубраков.


У червні 2021 року Верховна рада ухвалила законопроєкт, яким скасувала обов’язкову періодичну атестацію моряків. Цим рішенням, а також запровадженням тестування для підтвердження кваліфікації моряка з допомогою системи CES 6.0 було ліквідовано одну з найбільших корупційних схем.

Також міністерство брало участь у спецоперації правоохоронців щодо повернення в державні руки Реєстру документів моряків. Реєстр, який довгий час перебував у приватних руках, дозволяв заробляти на моряках. Попереду – налаштування електронної системи взаємодії держави та моряка, яке обіцяє бути непростим і доволі тривалим.

Більше цікавих матеріалів — у свіжому номері журналу MINTRANS. Також підписуйтесь на нас у Telegram та Facebook, щоб бути в курсі актуальних новин про інфраструктуру в Україні та світі. Якщо у вас є інформація, яка може зацікавити редакцію – надсилайте її на нашу пошту: editor@mintrans.media

2022-01-24 07:18:48
Держава допоможе облаштувати інфраструктуру для 25 індустріальних парків
2022-01-21 16:02:58
Насамперед це стосуватиметься сканування квитків на поїзди
2022-01-21 15:26:20
Більшість запізнень пов’язані з форс-мажорами у вигляді аварій
2022-01-21 14:41:18
«Укрзалізниця» витратить на новий ескалатор на його сервісне обслуговування 13 млн грн