Мікропроблема. Кияни полюбили електросамокати: чи готове до цього місто?
2021-11-13 12:00:00

Мікропроблема. Кияни полюбили електросамокати: чи готове до цього місто?

Кілька років тому електросамокати були дивиною. Але після того, як країну закрили на карантин, вони стали невіднятною частиною життя містян. Виявилося, що з їхньою допомогою можна швидко дістатися на роботу і навчання, вони компактні, їх можна взяти з собою додому, до офісу чи магазину. 

"Пандемія" самокатів

Електросамокати швидко відвоювали місце в решти видів легкого персонального транспорту – моноколіс, гіроскутерів, сегвеїв – і навіть кинули виклик велосипедам. За даними Асоціації велосипедистів Києва, на кінець 2020 року в столиці на трьох велосипедистів припадав один власник електросамокатів. 

Після послаблення карантинних обмежень самокати нікуди не поділися. Українці зрозуміли, що користуватися мікромобільним транспортом значно зручніше, ніж чекати на переповнений автобус.

“Транспортні проблеми в Києві не розв’язуються, і впродовж наступних п’яти років ситуація лише погіршуватиметься. Тому електросамокати стали чудовою альтернативою громадському транспорту. Вони екологічні, економічні, недорогі. І цей вид транспорту буде тільки розвиватися”, – каже колишня кураторка з розвитку велосипедних питань Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації та координаторка ГО “Рада з урбаністики Києва” Анна Даниленко.


Прокатна фрактальність

Зростанню популярності нового виду транспорту допомогли прокатні компанії. Першою на ринок вийшла Bolt. Компанія виставила свої самокати на вулиці Києва у серпні 2020 року. Це був перший сервіс оренди самокатів у столиці, і місцевій владі ініціатива не сподобалася.

Мер Києва Віталій Кличко відразу ж зажадав прибрати несанкціоновано встановлені пункти прокату, оскільки рух цього виду транспорту не врегульовано. Конфлікт тривав недовго, і сторони дійшли згоди створити спільну робочу групу, яка допоможе розробити правила для самокатів. Уже за місяць у Bolt з’явилися конкуренти. У вересні 2020 року на ринок вийшла чеська компанія Kiwi, а в жовтні до них приєдналася Scroll. Зараз на київському ринку – шість сервісів.

Точної кількості електросамокатів в Україні не знає ніхто. За інформацією заступника голови КМДА Костянтина Усова, сьогодні вулицями столиці їздять 4000 прокатних електросамокатів і до кінця року ця цифра зросте до 7000 одиниць. Більша частина з них належить компанії Bolt.

“Парк електросамокатів Bolt в Україні становить близько 5000 транспортних одиниць. У Києві є для прокату приблизно 2000 електросамокатів. А у Львові та Одесі – по тисячі”, – сказав MINTRANS керівник напряму з розвитку шерингових сервісів компанії Bolt в Україні Антон Мілка.


Інфраструктура й аварії

Міська інфраструктура виявилася не готовою до напливу нового виду транспорту. Велодоріжок у містах мало, тому електросамокати заполонили дороги та тротуари. І з’ясувалося, що їм там не раді.

“Майбутнє настало, але ми не готові до цього. Ні інфраструктура, ні культура, ні закони. Відсутність велосипедної інфраструктури зараз породжує досить багато проблем і конфліктів – агресію, бійки та з’ясування стосунків”, – продовжує урбаністка Анна Даниленко.

Конфлікти виникають насамперед через те, що власники електросамокатів пересуваються тротуарами занадто швидко. Це спричиняє аварії та травми.

То скільки ДТП сталося за участю самокатів?

У Департаменті патрульної поліції Києва не ведуть обліку аварій за участю такого виду транспорту. У Центральній районній поліклініці Шевченківського району Києва розповіли, що від початку року до травмпункту в центрі столиці (у цьому районі найбільша концентрація електросамокатів) звернулися два десятки постраждалих у ДТП за участю легкого персонального транспорту. Департамент охорони здоров’я КМДА підрахував, що в першому півріччі столичні травмпункти зареєстрували 57 звернень громадян через наїзд легкого електротранспорту. І це тільки офіційні цифри, а тих, хто просто залишає місце аварії, – значно більше.

У компанії Bolt вважають, що галас навколо травматизму перебільшений і аварії за участю самокатів – рідкість.

“ДТП з електросамокатами трапляються досить рідко: за статистикою, це 0,03% від сумарної кількості поїздок. Щоб запобігти подібним випадкам, ми регулярно проводимо техогляд усіх електросамокатів. Також просимо користувачів повідомляти про несправність транспортних засобів та оперативно реагуємо на подібні звернення”, – стверджує представник компанії Антон Мілка.

"Повільніше, будь ласка"

У ситуацію з травматизмом пішоходів вирішила втрутитися Київська міська державна адміністрація. Наприкінці червня вона уклала з операторами прокату електросамокатів угоду, згідно з якою швидкість мікромобільних пристроїв знизять із 35 до 20 км/год.

Угода також передбачає ліміт швидкості до 14 км/год у зелених, пішохідних та історичних зонах. Мали з’явитися квартали, у яких заборонено залишати самокати, – біля будівель держорганів і дипломатичних установ. А також уводяться спеціальні зони, де самокати будуть просто вимикати. Наприклад, на Пейзажній алеї.

“Меморандум, підписаний у Києві, – це найбільш повний документ, у якому вперше в Україні прописані конкретні, детальні, максимально чіткі правила й обмеження. У процесі їх створення враховували всі моменти щодо безпеки учасників дорожнього руху. Місто та оператори планують надалі вдосконалювати документ”, – запевняє Костянтин Усов.

Мерія задоволена. У липні КМДА оголосила, що досягла бажаного: усі сервіси прокату електросамокатів знизили швидкість до рекомендованого рівня. Також компанії почали маркувати самокати номерними знаками, а столична влада отримала доступ до даних, за допомогою яких можна проаналізувати інтенсивність руху цих транспортних засобів.

У мерії не приховують, що хочуть прибрати електросамокати з тротуару, але вважають, що цим має зайнятися парламент. “Мета КМДА – розвивати інфраструктуру так, щоб самокатники із тротуарів перемістилися на велодоріжки. Але порядок використання електросамокатів має визначити Верховна Рада”, – додав чиновник.

Шлях до врегулювання

Ще у вересні 2020 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №3023, яким запропонувала вивести користувачів персонального легкого електротранспорту в нову категорію учасників дорожнього руху. У документі йшлося про легалізацію “одно‐, дво‐ або триколісних механічних транспортних засобів, які приводяться в рух за допомогою електричного двигуна”.

“Я цей законопроєкт подавала 2019 року. Мета була одна – зробити користувачів персонального електротранспорту учасниками дорожнього руху. Щоб у них були як права, так і зобов’язання”, – каже авторка законопроєкту, перша заступниця голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко.


Наприклад, якщо хтось на моноколесі збиває пішохода на тротуарі, то повинен нести відповідальність. Але сьогодні, через неврегульованість питання, одні суди прирівнюють користувачів персонального електротранспорту до пішоходів, а інші – до велосипедистів.

З часу ухвалення законопроєкту в першому читанні минуло вже півтора року, а його майбутнє залишається під питанням. Депутати та громадськість не можуть досягти консенсусу щодо одного глобального питання: чи випускати самокати на тротуари, і якщо випускати, то на якій швидкості?

“Варіанти швидкості, які пропонуються, – від 5 до 25 км/год на пішохідних і тротуарних зонах. Це дуже дискусійне питання, яке з-поміж іншого впирається в технічні характеристики. Тому що деякий персональний електротранспорт має мінімально можливу швидкість. Наприклад, я не впевнена, чи зможе моноколесо їхати на швидкості 3 км/год”, – пояснює народна депутатка.

Що пропонує громадськість

Власники легкого персонального транспорту не хочуть їздити автошляхами. Вони аргументують це тим, що на українських дорогах висока смертність, тому їздити ними небезпечно. Якщо парламентарії заборонять їзду тротуарами, це не працюватиме. Власники легкого транспорту таке рішення просто проігнорують.

“Ми зі спільнотою легкого персонального транспорту міркували, як врегулювати це питання, і придумали концепцію швидкісних зон. Якщо немає велосипедної інфраструктури, – а вона не з’явиться в Києві ще років зо сім, – ми пропонуємо при їзді тротуарами надати пріоритет пішоходові. Це треба прописати в ПДР”, – продовжує координаторка ГО “Рада з урбаністики Києва” Анна Даниленко.

Ця концепція передбачає таке. Якщо легкий транспорт рухається тротуаром, то пішохід повинен мати пріоритет в русі. Обганяти пішохода в такому разі можна на швидкості не більше ніж 10 км/год, дотримуючись достатньої дистанції, щоб його не злякати.

“Ця концепція припускає, що в нас багато адекватних людей. Ті, хто швидші, мають піклуватися про тих, хто повільніший”, – сподівається Даниленко.

Фото: depositphotos.com, facebook.com.

Що передувало

  • На початку листопада у Києві оператори з прокату електросамокатів почали наносити розмітку для паркування.
  • 24 червня Київська міська державна адміністрація підписала меморандум про співпрацю з операторами послуг прокату електросамокатів Києва.
  • Згідно з документом, оператори зменшили максимальну швидкість до 20 км/год, а у спеціальних зонах – до 14 км/год. Окрім того, Меморандумом визначено зони заборони руху та зафіксовано упорядкування точок ранкового старту.
Підпишіться на нас у Telegram та Facebook, щоб бути в курсі актуальних новин про інфраструктуру в Україні та світі. Якщо у Вас є матеріали, які могли б зацікавити редакцію, надсилайте їх на нашу пошту: editor@mintrans.media