Як розбудова транспорту впливає на туризм в Україні
2021-03-26 13:10:00

Як розбудова транспорту впливає на туризм в Україні

У колі своїх — MINTRANS дослідив зв’язок транспортної інфраструктури з туристичною

Кола та трикутники – такий вигляд мають нові туристичні маршрути, які наступають на п’яти «Великому будівництву». Маршрути пов’язують між собою історичні пам’ятки, національні парки та локальні виробництва. 2020 року приплив туристичних коштів відчув навіть найменший сільський бізнес. 

У центрі Бессарабії посеред виноградників, височіє стела «За добрі справи». Так винороб Валерій Петров дякує Михайлу Саакашвілі за дорогу. Саме з 44,7 км траси на Вилкове почалася туристична історія сімейної виноробні органічних вин V.Petrov. 

Виноградники площею 76 га родина заклала поблизу села Струмок понад 15 років тому. «Я народився в Бессарабії. Це наша земля та наша сімейна справа. Дружина з сином – технологи‐винороби, дочка стала агрономом‐виноградарем. Виноградарством ми займаємося 30 років, виноробством – п’ять. А 2020‐го увійшли ще й у турбізнес», – розповідає MINTRANS Валерій Петров. 

Відремонтовану дорогу на Вилкове відкрили у травні 2017 року. Вона з’єднала туристичне Вилкове з основною транспортною магістраллю півдня Одеської області М‐15 Одеса – Рені. 

«Усе почалося з магістралі М‐15, – каже кандидат географічних наук Олена Мотузенко. Вона – координаторка експертної групи проєкту з розбудови Доріг вина та смаку України. Це частина великого проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні», метою якого є підвищення конкурентоспроможності місцевих виробників та розвиток туризму на сільських територіях. 

«Якби не дорога М‐15, проєкт ЄС ніколи б не зайшов до регіону з розбудовою етногастрономічних маршрутів. Досяжність туристичних атракцій є основним критерієм відбору. Саме ця магістраль ніби нанизує на себе весь регіон від Одеси до Рені – дороги місцевого значення йдуть від неї як гілочки, у тому числі й на Вилкове», – каже Мотузенко. 

Ще два роки тому такого туристичного бренду, як Українська Бессарабія, не існувало. Воно й не дивно. Незначна насиченість атракціями, локальний бізнес, який не вміє створювати послуги, відсутність закладів розміщення та, головне, критичний стан дорожньої інфраструктури. Справжній жах для туристичного бізнесу. «Але ми отримали дорогу, і проєкт ЄС вирішив заходити до регіону», – підкреслює Мотузенко. 

Створений регіональний туристичний продукт «Дорога вина та смаку української Бессарабії» наразі об’єднує 24 учасників – від центру культури вина «Шабо», який приймає понад 50 000 туристів на рік, до невеликих господарств, що пропонують власні вино, сири, бринзу, устриці, мед і вже приймають від 1000 до 3000 туристів на рік. 

Сімейну виноробню V.Petrov за сезон відвідали гості з різних українських містечок та великих міст. Якби не коронавірус, більшість із них були б на Середземному морі, впевнений Петров, але люди залишилися і відкрили для себе Бессарабію. 

На стелі подяки, крім Саакашвілі, ще два прізвища: депутата Верховної Ради Роберта Горвата – за скасування ліцензії на роздрібну торгівлю, що дозволило продавати вино, зокрема й туристам, та керівника проєкту «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Саверіо Савіо – за розбудову «Дороги вина та смаку Бессарабії». 

Прокласти маршрут 

#МандруйУкраїною. Таку кампанію в соціальних мережах торік проводило Державне агентство розвитку туризму (ДАРТ). Кампанія спрацювала. Через карантин кордони були закриті, та тисячі українців, побачивши селфі зірок із туристичних об’єктів, сіли за кермо й почали вивчати власну країну. 

«Після початку промокампанії ми зрозуміли, що в нас є безліч цікавих туристичних магнітів – місць, куди залюбки їдуть українці та роблять інстаселфі. Але частина з них зовсім не облаштована: десь немає паркінгу, вказівників, лавок, туалетів тощо. Очевидно, що через це були й погані відгуки», – розповідає керівник створеного в березні 2020 року Держагентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів. 

За її словами, має бути не тільки магніт, але й хороша дорога до нього, туристична інфраструктура і громада, що чекає на гостей. Такому туристичному продукту Агентство готове робити промоцію та включати його до великих маршрутів. Розбудова маршрутів, що пов’яже історичні пам’ятки, національні парки й локальні виробництва в різних регіонах, – завдання на 2021 рік. 

Наразі Укравтодор, Укрзалізниця та ДАРТ формують спільну візію, який вигляд матиме туристична Україна в майбутньому. «Поки не було Агентства, не було й жодної взаємодії. Туризм розвивався сам собою на рівні країни та регіонів. Окремо будувалися дороги, Укрзалізниця працювала за своїм графіком, часто не враховуючи інтересів туристів», – каже керівниця ДАРТ Олеськів. 

На великих туристичних об’єктах співпраця вже почалася. Разом зі Службою автомобільних доріг у Закарпатській області Укравтодор обговорює можливість покращення придорожньої інфраструктури біля озера Синевир, а також під’їздів до нього. «У листопаді відкрили 45 кілометрів автошляху Т‐07‐18 Нижні Ворота – Воловець – Міжгір’я. Ця дорога веде, зокрема, до Синевирського озера та лижних курортів на Боржавському хребті», – пояснює координатор Національної програми відновлення мостів Андрій Івко. У межах експлуатаційного утримання було забезпечено проїзд на 10 км дороги Т‐07‐24, яка безпосередньо веде до озера. «У планах на наступний рік – облаштування паркінгу, зон відпочинку та комерції, а також обмеження руху для автомобілів, щоб не створювати заторів. Альтернативою стануть хайкінг‐тури», – доповнює Івко. 

Синевир разом із лижними курортами Славське та Боржава увійде до так званого Малого Карпатського кола. Планується закільцювати три області – Івано‐Франківську, Закарпатську та Львівську. Створення 100‐кілометрового транспортного кільця – проєкт обласних адміністрацій, який потребує 1 млрд гривень. Його спільно фінансують об’єднані територіальні громади та бізнес. 

«Наразі там дорога є тільки частково. Перебуваючи у Славському, поїхати до Боржави на легковику турист не може, треба об’їжджати 60‐80 км, хоча напряму це 20 км. Облавтодор відбудує цей відрізок», – каже Мар’яна Олеськів. 

ДАРТ уже має розуміння щодо формування туристичних кластерів, зокрема й у межах кількох регіонів. Кільця та трикутники вимальовуються не тільки в Карпатах. Так, Полтавська область може бути поєднана з Сумською, Дніпропетровською та Харківською. Після Гетьманського національного природного парку на Сумщині туристи можуть вирушити до Опішні та Решетилівки на Полтавщині, потім відвідати в Дніпропетровській області Петриківку, звідти податися до села Пархомівка, що на Харківщині, та розташованого неподалік Шарівського палацу. Усі ці об’єкти перебувають відносно поруч. 

«Дорога до Опішні вже в планах, а з Опішні до Пархомівки – ще ні. Але сподіваємося, що вона з’явиться у 2022 році», – каже Мар’яна. Тим паче що Мінкультури та інформаційної політики планує реставрацію Шарівського палацу та музею в Пархомівці. 

Проєкт Мале Карпатське коло вже реалізується, зокрема й завдяки появі великого інвестора в одній із точок тяжіння. 

Бери вище 

«Славсько – гори вражень». Туристичний слоган гірськолижного курорту пасажири бачать ще на вокзалі в Києві. З кінця 2020 року зі столиці до Славського курсує брендований щоденний швидкісний потяг «Інтерсіті+». Славське – єдиний гірськолижний курорт в Україні, з яким налагоджене пряме залізничне сполучення. Це його головна конкурентна перевага порівняно з Буковелем. 

Кілька років тому громада Славського вирішила відродити відомий ще з часів Австро‐Угорщини та один із найбільших у СРСР курорт. «Гора Тростян – краща за будь‐яку іншу в Буковелі. Вона має сертифікат від Міжнародної федерації гірськолижного спорту FIS. Тобто Кубок світу в Україні можна проводити лише в Славському», – розповідає засновник VTMN agency Віталій Соболевський, який на замовлення селищної ради Славського проводив маркетингове дослідження. 

Будівництво 65 гірськолижних трас у Славському планує компанія «ОККО‐рітейл». Розмір інвестицій у курорт оцінюється в $500 млн. Перші роботи повинні розпочатися вже цього року на північному схилі гори Захар Беркут. 

Влада Славського заздалегідь почала будувати новий туристичний бренд. Тим паче що готельний бізнес працює на випередження. Вже наявні 80 готелів і 560 мініготелів та садиб можуть розмістити 10 000 туристів. Розробка бренду обійшлася селищній раді у 536 000 грн. 

«Маршрут Київ – Славське народився завдяки місцевим органам влади та туристам, які їздили до Славського. Запускаючи додаткові рейси, ми орієнтуємося на напрямки, де торік завантаження було на рівні 95%», – пояснює MINTRANS керівник пасажирського напряму Укрзалізниці Олександр Перцовський. 

Важливу роль відіграє громада, вважає наш співрозмовник: «Вони розуміють, що залізничне сполучення дасть потік додаткових туристів. До запуску поїзда була інформаційна підтримка з боку місцевих органів, наприклад запущено ролики на радіо». 

Для залізниці Київ – Славське не принципово новий маршрут. Він подовжує плече наявного. «Раніше цей поїзд прямував до Львова, і локомотивна бригада все одно стояла, щоб повернутися назад. Зараз ми трохи подовжили маршрут з тією самою поїзною бригадою», – розповідає керівник пасажирського напряму про економічну доцільність рішення. 

Перевезення на туристичних напрямках та зупинки біля пам’яток – це те, про що зараз ідуть перемовини між ДАРТ та УЗ. «Наприклад, у Дубно «Інтерсіті» зупиняється, бо там є замок», – каже Мар’яна Олеськів. Усі проєкти, вважає вона, потребують спільних дій із маркетингу. В «Інтерсіті», наприклад, крутять ролики #МандруйУкраїною. Якщо місцева громада Славського та УЗ хочуть, щоб туристи розглядали поїздку на лижний курорт як тур вихідного дня, це теж треба рекламувати. 

Що шукаємо? 

У Херсонській області є проєкт дороги, спрямований на залучення $1 млрд інвестицій. Стільки потребує проєкт розвитку чорноморського узбережжя La Perla Azzurra – цілорічного курорту на озері Устричне між Приморським та Лазурним. Ініціатори La Perla Azzurra, серед яких Херсонська ОДА, вже отримали дозволи на будівництво. 

«Ще 2018 року обласна державна адміністрація чітко вирішила, що розвиток туризму чи не найбільший економічний пріоритет. Тому в плані розбудови дорожньої інфраструктури з’явилися саме ті ділянки доріг, які ведуть до курортних населених пунктів на Чорному та Азовському морях, був здійснений капітальний ремонт дороги в бік Залізного Порту і Скадовська, – розповідає начальниця управління «Офіс інвестицій та розвитку експорту» Херсонської ОДА Тетяна Ужвій. – Також була запроєктована дорога, яка б поєднувала Залізний Порт і Лазурне, якраз уздовж La Perla Azzurra». 

Кабмін у листопаді 2020 року включив La Perla Azzurra до переліку інвестпроєктів у межах Держпрограми стимулювання економіки для подолання наслідків пандемії СOVID‐19. Після цього відразу зріс інтерес із боку вітчизняних інвесторів. «Також ми посилюємо роботу з дипломатичними місіями України в інших державах, особливо країнах Перської затоки, де бачимо перспективу перебування великих інвесторів», – коментує ситуацію Тетяна Ужвій. 

На Херсонщині шукають єдиного інвестора, щоб не допустити «Шанхаю», як у Залізному Порті. «Затока, Коблево, Залізний Порт, Скадовськ – приблизно на одному рівні розбудованості, і території для розвитку в цих населених пунктах вже немає. Вільних альтернативних майданчиків для нових курортів на Чорноморському узбережжі мало», – підкреслює Ужвій. 

Наразі є ще тільки один проєкт, який потребує порівнянних інвестицій. Планується збудувати в Одеській області однойменне місто‐курорт «Дунайя», що об’єднає 80 готелів. Інвестиції у проєкт становлять $2,5 млрд. 

Ініціатори створення нових великих морських та гірськолижних курортів підкреслюють, що на наявних локаціях туристу занадто тісно і його не влаштовує сервіс. Тому в майбутньому збільшуватиметься попит саме на готелі з високим рівнем обслуговування. 

З погляду транспортної інфраструктури такі об’єкти потребують не тільки зручних залізничних рейсів та якісних доріг, але й авіасполучення. Тому що ініціатори проєктів мріють про залучення іноземних туристів. Це зі свого боку може допомогти залучити гроші на модернізацію муніципальних аеропортів. 

2018 року Херсонська обласна рада ухвалила рішення про започаткування роботи щодо передання аеропорту «Херсон» у концесію. Для оновлення злітно‐посадкової смуги й термінала потрібно близько пів мільярда гривень. «До аеропорту була і є відповідна увага з боку інвесторів. Адже після анексії Криму наш аеропорт покриває і цей регіон, і Миколаїв, і частину Запорізької області, – каже Ужвій. – На сьогодні МІУ активно сприяє в пошуку відповідних ресурсів для підтримки аеропорту в належному стані та його модернізації, а вже у 2021 році чекаємо потенційних інвесторів із Туреччини для обговорення можливостей та умов співпраці». 

Стосується кожного 

Розвиток туризму, зумовлений розбудовою транспортної інфраструктури, дає поштовх малому бізнесу. 

Передусім – місцевим готелям та ресторанам. «Коли не було автомобільної дороги і від центральної траси Київ – Чоп потрібно було їхати понад годину, більшість туристів відмовлялися від Славського. Зараз є асфальтована дорога, і ми влітку побачили збільшення туристичного потоку на 30%, – каже власник ресторану «Максим» у Славському Дмитро Ареф’єв. – Прямий «Інтерсіті», думаю, дасть більше туристів узимку та в міжсезонні». 

За даними VTMN agency, морські курорти обирають 70% українців, гірські – 30%. Але в будь‐якому разі туристів цікавить комфортне житло та кухня. Гастротуризм є світовим трендом і щорічно приносить крафтовикам $150 млн. 

«Український гастротуризм виник 10 років тому, коли з’явилися перші виноробні та сироварні. Зараз крафтові виробники є в кожному регіоні», – розповідає власниця першого в Києві локаворського ресторану Klukva&Brukva Вікторія Пархоменко. Вона згадує, як по всій країні шукала перших постачальників локальних продуктів – її заклад спеціалізується саме на них. Тоді не було ні маршрутів, ні доріг. Та за рік‐два Пархоменко почала проводити перші гастротури на Тернопільщині. 

До проєкту «Дорога вина та смаку Української Бессарабії» Вікторія Пархоменко приєдналася 2019 року і допомагала широко презентувати гастротур, зокрема й для пів сотні українських і зарубіжних турагентств. Торік з’явився новий маршрут – «Дорога вина та смаку Закарпаття», яким вже поїхали туристи. У 2021‐му відкривається «Дорога вина та смаку Херсонщини». 

«Ми постійно транслювали, що робимо в Бессарабії, долучали представників громад на тренінги. І на сесії Херсонської облради депутати проголосували за створення власної агротуристичної платформи «Дорога вина та смаку Херсонщини» як інструмента розвитку сільських територій і виділили три мільйони гривень», – розповідає експерт проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Олена Мотузенко. За її словами, в інших регіонах цього не сталося, але співпраця є. Готується дорога Миколаївщини, Криворізької агломерації, зареєстрована дорога смаку Прикарпаття. 

Побудова етногастрономічних маршрутів відбувається завдяки дорожньому будівництву та розвитку локальних виробництв. «Наприклад, Чугуївська ОТГ вийшла на зв’язок і сказала: дорога є, хочемо маршрут Харків – Чугуїв. Це сказала громада та бізнес – не влада нав’язує. Ми їм вже придумали бренд та готові розпочати консультації», – говорить Олена Мотузенко. 

На основі регіональних проєктів створено парасольковий бренд і відбувається розбудова єдиної системи Доріг вина та смаку України, з просуванням бренду на всеукраїнському та міжнародному рівнях. «Усі дороги будуються за європейськими стандартами якості та прозорості. Щоб приєднатися до туристичного маршруту, господарства повинні легалізувати діяльність. Це змінює економіку цілої країни», – підкреслює Мотузенко. 

Учасники першої дороги в Бессарабії, отримавши автомагістралі й туристичний продукт, за рік перейшли на самофінансування та будуть розвивати бренд за свої кошти. Тим самим шляхом у Північній Італії десять років ішла Ломбардія. «Це один із найбільш економічно розвинених регіонів, бо там Мілан. Однак щоб підтягнути сільські території, Ломбардія отримала великі кошти з ЄС та разом із регіональними спільнотами побудувала систему доріг вина та смаку Ломбардії, яка складається з 12 маршрутів», – пояснює наша співрозмовниця. Саме італійська модель лягла в основу українського концепту розвитку. 

Мотузенко теж сподівається на зростання підтримки регіональних керівництв, зокрема щодо питання розбудови автодоріг місцевого значення до цікавих локацій. Наприклад, до колись зруйнованого молдавського села Фрумушика‐Нова та колишнього німецького хутора на Бессарабії, що перетворився на смарт‐село Семисока. Відреставровані хати з сонячними батареями приваблюють і туристів, і екопоселенців, тим паче що традиційні виробництва тут також поєднані з технологіями. Це – центр етнографічного та сільського зеленого туризму «Фрумушика‐Нова». 

«Коли ми у 2006 році планували цей комплекс, то порахували, що в Одесу заходить до 90 круїзних суден. Вони мали побачити історію життя півдня України! Для цього ми побудували сім музеїв. Це мало б стати окремим туристичним маршрутом, якщо відремонтувати наявну дорогу, – розповідає власник центру Олександр Паларієв. – Та дороги досі жахливі». 

Щоб потрапити до «Фрумушика‐Нова», туристи долають 175 км з Одеси. Якби відремонтувати трасу, було б 120. Та все одно сюди їдуть. У 2020 році у «Фрумушика‐Нова», як учасника Дороги вина та смаку Бессарабії, туристичний потік зріс на 70%. 

Пройдені шляхи 

«Наразі нашими основними критеріями відбору напрямків є соціальне значення та ступінь зношеності доріг. Проте ми намагаємося враховувати і туристичний фактор. Часто виходить так, що соціальний і туристичний чинники накладаються. Таких прикладів багато», – каже координатор Національної програми відновлення мостів Андрій Івко. 

У 2020 році Укравтодор оновлював дороги до курортів на Чорному та Азовському морях – Бердянська, Приморського, Курортного, Очакова, Скадовська і Затоки. Будували шляхи до популярних туристичних локацій Хмельниччини, як‐от Сатанів та Кам’янець‐Подільський. 

Нещодавно оновлені дороги простягаються й через туристичні Карпати – Яремчу, Микуличин, Татарів, Воловець, Пилипець тощо. Робота велася на маршрутах до Буковелю як основного гірськолижного курорту України, а також до курорту в селищі Мигове, до траси поблизу міста Косів, до селища Ясіня і Драгобрату. «Одна з найдовших доріг цього року – Н‐09, дозволяє просто помилуватися буковими лісами й гірськими краєвидами на Закарпатті», – наводить приклади Андрій Івко. 

У фокус Укравтодору потрапили шляхи до пам’яток ЮНЕСКО. Наприклад, відремонтовані дороги на Черкащині дозволяють без зайвих перешкод дістатися дендропарку «Софіївка» та могили Тараса Шевченка. 

У рік карантину Укравтодор презентував нетиповий проєкт – шляхи до грибів. «Ми зрозуміли, що оновлені дороги відкрили більше можливостей для автомобільних подорожей, особливо в період пандемії та самоізоляції. Так і з’явилися грибні маршрути. Наприклад, маршрути на Житомирщині (М‐21), Полтавщині (М‐22), Закарпатті (Н‐09), Харківщині (М‐03). Щоб побудувати цікавий маршрут Україною, не потрібно нічого вигадувати – завжди знайдеться щось гідне уваги», – усміхається співрозмовник. 

Далі Укравтодор планує рухатися за маршрутним принципом. Тобто розпочаті торік дороги оновлюватимуться на всій протяжності. Це стосується, зокрема, маршруту від Очакова до Миколаєва через комплекс пам’яток античного міста Ольвія. Також у планах оновити дорогу до Шацьких озер. 

Великі туристичні кола з різними пам’ятками разом з українськими Дорогами вина та смаку згодом будуть інтегровані в європейську транспортну й туристичну систему. 

«Мене часто питають, чому в Україну не заходить гід Мішлен? – усміхається Вікторія Пархоменко. – Тому що передусім це путівник для автомобілістів, виданий одним із засновників компанії з виробництва шин. Гастрономічне значення гід отримав потім». За словами Вікторії, українські ресторани та локальні продукти на дуже високому рівні, однак для Мішлену потрібні ще якісні дороги – від самого пункту пропуску на кордоні. 

У межах програми «Велике будівництво» 2020 року відремонтовано майже 125 км під’їздів до пунктів пропуску для транспортного сполучення у Волинській, Львівській, Чернігівській, Луганській і Рівненській областях. Цього року Укравтодор обіцяє подовжити розбудову прикордонної інфраструктури. 

2021-02-06 11:28:52
Новости автотехнологий в рубрике MINTRANS Week от Виктора СТЕЛЬМАХА
2021-02-08 16:35:41
Летательный аппарат сможет перевозить от 30 до 50 пассажиров
2021-04-18 11:38:31
Новости автотехнологий в рубрике MINTRANS Week от Виктора СТЕЛЬМАХА