Хвилинна справа — як дистанційна торгівля змінює інфраструктуру
2021-03-25 15:27:00

Хвилинна справа — як дистанційна торгівля змінює інфраструктуру

Як доставка товарів впливає на транспорт та інфраструктуру міст

Кому – криза, кому – можливості. Карантин спустошив торговельні центри, зате допоміг дистанційній торгівлі просунутися відразу на кілька років уперед. І це прямо впливає на інфраструктуру, адже замовлення покупців доставляють кур’єри і спеціальні служби. Результат – зміна вимог до так званої останньої милі, або точок, де містяни забирають свої покупки. 

«Чудове спортивне заняття – працювати кур’єрами і ходити пішки поверхами. Персональний кур’єр доставляє замовлення за адресами – Олена Борисова власною персоною. І Діма Борисов... Замовляйте – привеземо», – 7 квітня 2020 року у своєму влогу «Життя ресторатора» Борисов показав, як він на Tesla розвозить замовлення. Побачити на порозі свого будинку в карантин можна було й київського ресторатора Яна Монастирського з новим продуктом від Bistro Bistro – хумусом. Остання на ринку зоряна доставка відбулася 6 березня цього року: кур’єром одеського закладу Kotelok – Бар Мідій попрацювала його засновниця Надія Чебанова. 

На ресторанному ринку, як найбільш постраждалому від карантинних обмежень, йшло в хід усе, що може перемкнути клієнтів на доставку. Без вкладень у маркетинг Діма Борисов першого ж дня отримав 500 замовлень. Коли заклади відновили роботу, Сім’я ресторанів Діми Борисова обслуговувала до 1000 замовлень на добу. 

«Ми давно думали про розвиток власного сервісу доставки. Протягом року тестували доставку на бренді Philadelphia. Але перший локдаун не залишив вибору і став каталізатором, – згадує в розмові з MINTRANS Діма Борисов. – Крім того, локдаун змусив людей діджиталізуватися, спробувати нові онлайн‐сервіси. Процес, який був неминучим, просто пришвидшився, хоча місткість ринку доставки в Україні все ще мала». 

За інформацією служби доставки Glovo, з листопада 2019 до листопада 2020 року кількість активних користувачів платформи зросла на 97,77%, а ринок доставки збільшився в шість разів. Карантинні заходи, цифровізація населення і розвиток компаній‐платформ відбуваються в усьому світі, і це змінює останню милю. 

Доставимо все 

Середня вага одного замовлення з продуктового магазину вимірюється кілограмами. «Найчастіше у продуктовому кошику можна побачити хліб, цукор, яйця, борошно, молоко, сметану, сир, йогурти, вершкове масло. У категорії «Фрукти та овочі» цієї зими більше замовляють картоплю, пекінську капусту, огірки, цибулю, моркву, буряк, авокадо, банани, цитрусові. Також купують м’ясо, найчастіше – курятину, і рибу – свіжу й заморожену», – розповідає MINTRANS комерційний директор сервісу доставки продуктів Zakaz.ua Євген Нетреба. 

Платформа Zakaz.ua обрала свою нішу ще 10 років тому. Щорічне зростання компанії – 70%. Але Нетреба впевнений, що ринок доставки продуктів в Україні мало розвинений: за різними оцінками, на дистанційну торгівлю припадає 0,6‐1%, тоді як у Європі показник сягає 7‐8%. «Для українців звично онлайн замовляти косметику, техніку, одяг і взуття, книги. Але коли справа доходить до м’яса або помідорів, вони все ще сумніваються. Досі діє стереотип, що продукти обирати краще самостійно», – каже Нетреба. 

У Києві Zakaz.ua працює з такими продуктовими ритейлерами, як METRO, «Ашан», NOVUS, «МегаМаркет», «Фуршет», VARUS, «ЕКО‐маркет» і CityMarket. Більшість продуктових мереж домовляються з логістичними компаніями. Наприклад, «АТБ‐Маркет», який відкрив доставку у травні минулого року, співпрацює з кур’єрською службою iPOST. 

Під час карантину останню милю дедалі частіше віддавали партнерам, які можуть забезпечити швидкість. Наприклад, компанія Liki24.com, яка з 2017 року доставляє товари з аптек, уклала угоди з мережами магазинів товарів для краси та догляду, і тепер їхній асортимент також доступний на платформі. Проєкт Liki24.com співпрацює з Glovo. За даними Glovo, на початку карантину саме на товари з аптек і продуктових супермакетів спостерігався підвищений попит: їх доставляли на 35‐40% більше. Однак у період січневого локдауну попит на категорії товарів із бабблів «Супермаркети» й «Аптеки» вже не надто відрізнявся від динаміки доставки готової їжі з ресторанів. 

Кількість підключених до сервісу Glovo партнерів перевищує 3500. «Найпопулярніші категорії замовлень повністю відображають перелік основних партнерів сервісу Glovo – це великі мережі швидкого харчування американської та української кухні, мережі ресторанів суші, італійської та східної кухні», – діляться в компанії. 

Про стрімке зростання обсягів доставки заявляє і національний оператор поштового зв’язку Укрпошта. «Збільшувалися обсяги і протягом 2019 року, але 2020‐го, у період пандемії, ця послуга стала ще більш затребуваною – обсяги замовлень зросли на 50%. Загалом із 2017 до кінця 2020 року кількість поставок «до дверей» кур’єром зросла у 18 разів», – повідомили в компанії. Топ‐5 товарів, який сформований на підставі статистики в мобільному застосунку та чат‐боті Укрпошти, має такий вигляд: чохол, потім смартфон, книга, куртка і навушники. 

Автомобіль на зиму 

Щодня на поштові маршрути Києва виїжджають 150 автомобілів Укрпошти – у 2017‐2020 роках їхня кількість зросла на 12%, а парк оновився майже на 70%. Загалом у розпорядженні поштового оператора 4900 автомобілів, з яких 2726 активно експлуатуються. Водночас в Укрпошті працюють понад 26 000 листонош, які закривають останню милю. «Важкі посилки доставляються до відділення (у селах, селищах, містах) або пересувним відділенням клієнтам, а у великих містах можна замовити кур’єрську доставку «до дверей», – пояснюють в Укрпошті. 

Більшість українських кур’єрів працюють на автотранспорті. Наприклад, до платформи Liki24.com підключено близько 150 партнерів‐кур’єрів із 21 міста України. Більшість із них на своїх автомобілях, але є й піші кур’єри, які незамінні у жвавих кварталах міст. 

Кур’єри Zakaz.ua працюють винятково на автотранспорті. «У нашій бізнес‐моделі неефективно доручати збір і доставку одній людині. У Glovo кур’єр приїде до супермаркету і забере лише кілька позицій, вага яких не перевищуватиме 9 кілограмів. Натомість ми доставляємо в середньому 29 кілограмів, а для B2B‐клієнта можемо й кілька тонн привезти», – пояснює Євген Нетреба. 

Розподіл кур’єрів за видами транспорту насамперед залежить від сезонності, особливостей географії та інфраструктури міст. «У зимовий час при погіршенні погодних умов ми набираємо більше кур’єрів з автомобілями, а велосипедистам пропонуємо перейти на пішу доставку, для якої скорочуємо радіус. Такі зміни дозволяють нам зберегти швидкість доставки, незважаючи на погану погоду», – пояснюють у Glovo. Влітку відсоток кур’єрів на автомобілях відповідно скорочується. 

У Барселоні, наприклад, де значно тепліше, зараз тільки 6% кур’єрів Glovo на автомобілях. А в Києві їх 20%. Кур’єрів‐велосипедистів на столичних вулицях майже 36%, кур’єрів на мотоциклах і скутерах – понад 15%, піших – близько 28%. При цьому в центрі столиці піших і мотокур’єрів майже вдвічі більше, ніж на Лівому березі. Загалом в Україні активних підключених до платформи кур’єрів понад шість тисяч. 

Велосипеди обганяють 

У 2020 році 150 автомобілів Укрпошти провели в київських заторах 11 762 години. Це 1 рік 125 днів і 29 годин. Торік столиця України посіла сьоме місце серед 416 міст світу за інтенсивністю автомобільних заторів на дорогах. Згідно з даними голландської компанії TomTom (її карти використовує більшість навігаційних додатків), роком раніше в рейтингу Traffic Index Київ посідав 12‐те місце. 

«Наші кур’єри простоюють у заторах 15% свого робочого часу, тобто приблизно годину. За годину кур’єр міг би доставити близько чотирьох замовлень. З огляду на те що за робочу зміну він доставляє 20‐30 замовлень, маємо в середньому 15% недоотриманого прибутку», – ділиться цифрами Євген Нетреба. Щоб скоротити час, проведений у заторах, і збільшити ефективність роботи водіїв, Zakaz.ua, як і інші успішні платформи, використовує автоматизовану систему планування. Вона складає найкоротші маршрути, враховує затори, а також компонує максимально щільний щодо замовлень маршрут. «Адже що менше кур’єр у дорозі, то менше в нього варіантів потрапити в затор», – додає наш співрозмовник. 

Саме через затори в теплу пору року Glovo скорочує кількість кур’єрів на автомобілях. І ситуація на дорогах практично не впливає на роботу сервісу. «Але, на жаль, взимку робота ускладнюється. Попри це, ми робимо все можливе, щоб наші користувачі отримували свої замовлення за 30‐45 хвилин», – кажуть у компанії. 

Розвиток кур’єрських служб позитивно позначається на ситуації на дорогах, навіть якщо доставка здійснюється на автотранспорті. «Один кур’єр вантажить до машини 10‐12 замовлень, а це значить, за покупками вирушить менше людей на власних автомобілях. А отже, і навантаження на дороги буде меншим», – пояснює Нетреба із Zakaz.ua. 

Крім Києва, до Traffic Index 2020 увійшли ще три українських міста: Одеса посіла 11‐те місце, Харків –13‐те, Дніпро – 22‐ге. MINTRANS відправив запити до адміністрацій п’яти міст – Києва, Харкова, Львова, Одеси і Дніпра – щоб порівняти дорожні карти щодо поліпшення транспортної інфраструктури. Офіційну відповідь надіслали перші три міста, і тільки одне з них мало робочу програму. 

У Львові спільно з міжнародними консультантами розроблено і затверджено План стійкої міської мобільності, який чітко відображає пріоритети розвитку міста в питаннях транспорту та інфраструктури і навіть враховує інтереси кур’єрських служб. Першість віддано пішоходам, потім йде громадський транспорт, велосипедисти, далі – доставка і логістика. Завершують список приватні автомобілі й паркування для них. 

Львів активно реконструюється, але дороги розширюють у виняткових випадках. Річ у тім, що точкове розширення вулиць призводить до погіршення ситуації на сусідніх вузлах. Тим паче що широкі вулиці роблять місто більш автоцентричним, а використання приватного автомобіля створює незручність для інших учасників руху. Недоцільним у Львові вважається і будівництво багаторівневих розв’язок із використанням шляхопроводів. Зате місто працює над розвитком велосипедної мережі, яка вже налічує близько 100 км. 

У Харкові MINTRANS скупо відзвітували про ремонт доріг. А в Київавтодорі повідомили, що для підвищення якості транспортної інфраструктури розглядається можливість будівництва чотирьох багаторівневих розв’язок і розширення велосипедної інфраструктури. Натепер у Києві офіційно побудовано 60 км велодоріг, із яких 45 км – виділені смуги громадського транспорту. 

У Glovo констатують: українські міста поки не готові до великої кількості двоколісного транспорту на дорогах. Хоча на останній милі кількість саме таких кур’єрів зростатиме. Конкуренція за швидкістю доставки зобов’язує пересідати на байки. «Наш бізнес зав’язаний на інфраструктурі міста й помітно на неї впливає. Ми розуміємо, що сервіс Glovo, як і інші представники нашої сфери, збільшує кількість велосипедів і скутерів, мотоциклів на міських дорогах. Тому відсутність окремих смуг для велотранспорту та паркувальних місць перетворюється на проблему, – кажуть у компанії. – Тому одне з наших завдань – допомагати у створенні комфортної транспортної інфраструктури». Для цього Glovo разом із рестораторами відкриває велопарковки біля закладів, а також співпрацює з організацією U‐Cycle, яка просуває велокультуру в Україні, зокрема й на законодавчому рівні. 

У ціль 

Поки офлайн організовував доставку, лідер онлайн‐продажів вирішив розвивати інфраструктуру. Наприкінці минулого року маркетплейс ROZETKA заявив, що починає будувати мережу точок видачі товару. Причім для більшого прискорення компанія обрала франчайзингову модель. У планах ROZETKA на 2021 рік – відкриття 88 партнерських і 145 власних точок. 

Бути ближчими до споживача – така нова філософія бізнесу. І якщо частині споживачів зручніше забирати товар самостійно, а не підлаштовувати графік під кур’єра, то під них буде побудована відповідна інфраструктура. Або ж відбудеться колаборація, яка дасть той самий ефект без додаткових вкладень. Таким став проєкт «Їжа Борисова КОЛО тебе»: у лютому 2021 року ресторатор відкрив першу фуд‐зону в магазині КОЛО. 

«Перші дні ми в ручному режимі доготовлювали й довозили їжу до магазинів: запас, який ми розрахували на три‐чотири дні, розійшовся вже до вечора. Наша гіпотеза про те, що запит на якісну готову їжу в магазинах є, підтвердилася. Зараз відшліфовуємо технологію та логістику, переглядаємо асортимент і готуємося до тиражування», – розповідає ресторатор. Крім цього, він у березні запустив два пілотних проєкти з WOG: на мережі заправок починають роботу фуд‐холи, які об’єднають до п’яти smart casual брендів на одній локації. Також Борисов збирається випробувати ідею якісної готової їжі у вендінгових апаратах – це безконтактна точка видачі в закладах громадського харчування. 

«Думаю, термін доставки буде скорочуватися, а точка доставки – наближатися. Через п’ять років в ідеалі в кожному кварталі буде точка видачі та дистрибуції останньої милі. Людина зможе сама вирішувати, що їй зручніше: забрати зараз товар самостійно чи зустріти кур’єра», – ділиться своїм баченням останньої милі майбутнього виробник електровелосипедів Delfast Данило Тонкопій. 

Роздрібна логістична інфраструктура ще будується. Який формат ефективніший, кожен поки оцінює сам. Наприклад, ROZETKA відмовилася від поштоматів, а «Нова Пошта», навпаки, за рік встановила 4000 точок безконтактної видачі. 

Але ефективність усіх нових рішень залежатиме не тільки від останньої милі, але й від першої, упевнений Діма Борисов. «Розвивати нові канали і ставати ближчими до гостя/споживача можна тільки тоді, коли за цим уже стоїть потужна система та є можливість управляти всіма процесами», – підкреслює новатор ресторанного ринку. 

2021-02-01 10:26:22
За год компания перевезла 64,53 млн тонн грузов
2021-02-08 11:05:29
За месяц по реке перевезли 361 800 тонн грузов
2021-02-12 14:40:09
В январе 2021 года порты обработали 10 млн тонн грузов
2021-02-24 07:54:44
Предприятие планирует выйти в 2021 году на показатели 2019 года