Директор з логістики Fozzy Group Мачей Гавронскі: «Якщо замінити кирилицю латиницею, ніхто б не здогадався, що ці склади в Україні»
2021-02-16 18:22:00

Директор з логістики Fozzy Group Мачей Гавронскі: «Якщо замінити кирилицю латиницею, ніхто б не здогадався, що ці склади в Україні»

30 000 товарів, імпорт, свіжа риба… «Сільпо» нагадує Мачею Гавронскі португальську мережу Pingo Doce, яку він розвивав. На позиції директора з логістики Fozzy Group він понад три роки. MINTRANS поговорив із ним про міжнародний досвід та українські особливості.

— Ви майже 20 років пропрацювали в Jerоnimo Martins, яка управляє португальською мережею супермаркетів Pingo Doce та польським дискаунтером Biedronka. Що запам’яталося? 

— Молоко та йогурти. (Усміхається.) У комерційному департаменті я розвивав private label. У Biedronka в кожній товарній категорії свої власні марки. І коли ринку потрібна була новинка, починав R&D для нової торгової марки в категорії. Досі, коли приїжджаю до Польщі, купую Mleczna Dolina – марку молока, яку розвивав сам. 

Чому перейшли до логістики? 

— Я починав кар’єру в операційному департаменті. Щоразу, коли тільки­но вибудовував роботу й думав, що час, як то кажуть, збирати врожай, мене переводили на інший напрям. Після того як у комерційному департаменті пропрацював шість років, уже сам попросився перейти на новий функціонал. Мені запропонували очолити логістику в одному з регіонів.

Я відповідав за відкриття нового розподільчого центру. Це був другий центр такого формату в Польщі. Ми втілювали ідеї, які зараз використовують багато польських компаній. Наприклад, почали працювати з автопарком тягачів і причепів, що дозволяло заощаджувати. Тягач не простоював. Причіп відчепили, він іде на наступний маршрут. 

Потім я обійняв позицію регіонального директора. Це було як управління компанією, бо в той час не було централізованих фінансів, маркетингу, постачань, логістики. Одночасно відбувалося створення центрів компетенцій у всій компанії. І я відповідав за створення транс­портної стратегії для всієї Польщі. 

Компанії переводять управлінців між напрямами, щоб вони набиралися навичок. Що вам дала Португалія? 

— У Biedronka ми працювали тільки з двома потоками і лише з фасованим товаром. А в Pingo Doce потоків значно більше, включаючи свіже м’ясо й рибу, імпорт та експорт. Також потрібно враховувати особливості Португалії. Крім континентальної частини, є Мадейра. Острів не так просто обслужити, потрібно підлаштовуватися під графік роботи поромів. У Португалії я навчився керувати широким асортиментом із 30 000 продуктів. 

Наприклад, дуже цікаво було працювати зі свіжою рибою. У Португалії найвищий показник її споживання в Європі. Так ось менеджер ніколи не знав обсягу й асортименту щоденної закупівлі – вона залежала від вилову в океані. Одного дня могло бути п’ять тонн риби, а наступного – 40. 

Ще однією складністю була дефляція. Обсяг товарообігу в кубометрах не зменшувався, а в грошах скорочувався. І мене питали: чому, коли знижується виторг, у тебе не падають витрати на логістику? Витрати, звісно ж, скорочувалися теж, але при зростанні обсягів постачань – не так швидко, як падали ціни. Загалом за три роки я скоротив вартість відвантаження коробки на 30%. Усе – завдяки підвищенню продуктивності. Ми отптимізували процеси на складі, поліпшили наповнюваність палети й машини. 

У Португалії також відповідав за відкриття розподільчого центру в південному регіоні. Використовували багато нових технологій: сонячні панелі, відвантаження товару в спеціальних контейнерах із сухим льодом. Через кліматичні особливості – у країні багато сонця – потрібно було правильно спроєктувати холодну зону. 

Українська логістика поступається європейській? 

— Логістика Fozzy Group не відрізняється від європейської. Працювати є над чим, звичайно. Наприклад, для обслуговування e­-commerce необхідно змінити процеси, але це рух уперед. 

Приїхавши, я зрозумів, що тут не польська модель, а та, з якою працював у Португалії. Потім оцінив інфраструктуру. На складах – технології європейського рівня. Якщо замінити кирилицю латиницею, ніхто б не здогадався, що ці склади перебувають в Україні. Із транс­портом було інакше. 

Яким ви побачили автопарк? 

— Радянський парк плюс уживані вантажівки з Європи. Але компанія була готова інвестувати в сучасний транспорт. Ми прорахували нову модель та інвестували в те, що швидко підвищить продуктивність. На першому етапі придбали 120 тягачів із напівпричепами, на другому – 61 шасі, на третьому – докупили ще 40 тягачів із напів­причепами. Взяли для тесту ще один суперсучасний тягач, у якого замість дзеркал камери. Крім автоматизації, важлива й безпека. Можу сказати, що тепер це один із найкращих парків із дистрибуції в Україні. 

На початку наступного року плануємо закупити ще щонайменше 85 автомобілів для міста. 

Чому не віддаєте транспорт на аутсорс? 

— Поясню. У Польщі достатньо транс­портних компаній, з якими можна укласти такий контракт – за вигідною ціною і на п’ять років. Це буде надійне партнерство. Але в Україні бізнес не інвестує в такі проєкти. Транспорт окуповується п’ять-­шість років і лише потім приносить прибуток. В Україні ж намагаються заробити сьогодні. У Польщі була аналогічна ситуація, і тільки після вступу до ЄС почали працювати на перспективу. 

Як вам українські дороги? Чи не страждає техніка? 

— У Польщі, до речі, через погані дороги були проблеми з причепами. Зараз тестуємо в Україні – нормально. Українські дороги порівнюють із польськими початку століття, але ремонт іде. Вже є мережа хороших доріг, що дозволяє нам планово працювати, скорочувати витрати та знижувати викиди. Якщо автомобіль рухається рівно, витрати палива менші. 

Наскільки помітні транспортні витрати у продуктовому ритейлі? 

— Витрати від РЦ до магазину становлять 2-4%. Але ми не враховуємо витрати виробника, який доставляє товар до РЦ. У середньому кожні 50 кілометрів – плюс 1%. Я намагаюся побудувати логістику так, щоб товари відвантажували з локальних РЦ. Наприклад, Одеса так відвантажує вже 70-80% обсягу. І лише 20-30% ми веземо з Києва – це товари середньої та низької оборотності. Що ближче ми до магазину, то ефективніша логістика. 

Карантин позначився на логістиці? 

— Кордони не закривали для товарних потоків. Єдине – раніше їздили два водії, але тепер поляки пропускають тільки одного. Тому водій робить зупинки на відпочинок. 

Кур’єрів дизайнерських супермаркетів «Сільпо» видно здалеку. Замовлення, наприклад, доставляє косморейнджер. Коли космонавта замінить дрон? 

— E-­commerce зростає, і роботизація доставок неминуча. Але є проблеми із законодавством і самою інфраструктурою. Америка одноповерхова, можна залишити замовлення на галявині. А я мешкаю на Позняках. Як дроном доставити посилку на 20­й поверх? 

Роботизація зробить логістику ефективнішою? 

— Відділ продажу може перевиконати план, а логістика – ні. Ми щоразу менші за 100%. (Усміхається.) Ми не можемо стати більш пунктуальними. Якщо замовлення на 12­ту годину, нам не варто приїжджати об 11­й. Ми не можемо привезти клієнту більше, ніж він замовив. Залишається тільки оптимізувати витрати. Хай які витрати є, вони для мене однаково високі. 80 копійок? Будемо думати, як зробити 79. Роботизація допоможе в цьому. 

Новий рік – завжди піковий період у ритейлі. Складно було цього року? 

— Ще в Польщі була розмова. Працівник із десятками років стажу запитав: «Чому немає черг вантажівок? Потихеньку приїжджають – потихеньку виїжджають... Новий рік же». Я відповів: «Тому що все спланували влітку». Наприклад, товар у Китаї треба замовляти в червні: поки виготовлять, ще два місяці на судні... 

Зараз відкриваємо РЦ у Львові, а я вже бачу ті центри, які ще не побудовані. Живу на два роки вперед. 

2021-02-09 19:25:41
Експерт з цифровізації Наталія Васильєва — про мойбутнє логістики
2021-02-05 15:58:48
А также реформу тарифов на грузоперевозки
2021-03-10 10:51:51
Но на показатель 2019 года пока не удалось выйти
2021-01-25 15:44:12
Согласно «Прозорро», соответствующие торги прошли 18 и 19 января