Яку туристичну інфраструктуру будує Україна
2021-09-20 17:22:00

Яку туристичну інфраструктуру будує Україна

Головна стаття з теми минулого числа журналу MINTRANS

Туристична Україна – це безліч краєвидів і крафтових закладів, які пов’язані оновленими дорогами. У Європі напрям повільного локального туризму під час пандемії виявився більш сталим: він втратив лише 30% виторгу, тоді як туристичні Мекки, які залежать від авіасполучення, втратили майже все. Тож цікаво подивитися, за якою туристичною моделлю розвивається Україна.

Деякі гості повертають до «Бринзарні» тільки тому, що бачать дорожній знак. «Знаки, на диво, працюють», – каже власниця бессарабської фазенди – козиного подвір’я Лариса Титикало. Але так відбувається лише протягом останніх сезонів, хоча дорогу побудували ще 2018-го.

Два роки знадобилося сарафанному радіо, щоб переконати людей: дорога є і вона гарна. З появою дорожньої інфраструктури відбулася розбудова Дороги вина та смаку Української Бессарабії – проєкту сталого туристичного розвитку регіону, який підтримав Європейський Союз. «Бринзарня» теж приєдналася до цієї першої в Україні мережі туристичних етно- і гастрономічних маршрутів. А потім сталося неочікуване: закрилися кордони, і розгублені українці поїхали мандрувати власною країною.

На закордонні подорожі українці витрачають чимало. Як порахували в Національному банку України, 2020 року імпорт туристичних послуг знизився в 4,3 раза, але українці все одно витратили на подорожі до інших країн $4,6 млрд. Найпопулярніші напрямки не змінюються: українці традиційно літали відпочити до Туреччини, Єгипту та Ізраїлю. Скільки принесли Україні внутрішні мандри, офіційної статистики немає.

«Якщо порівнювати із 2019-м, то тогорічний потік був утричі більший. Цього сезону кількість відвідувачів скоротилася на 20-25%. Минулого літа чверть гостей відразу казали, що приїхали тільки тому, що закрито кордони, – розповідає Лариса Титикало. – Але ми невеликі, і нам було важко у 2020-му: бракувало працівників та іноді навіть продуктів».

Місто – не для всіх

На відпочинок іноземний турист наразі прибуває до трьох основних точок – Києва, Одеси та Львова, де є аеропорти. Київ має найбільшу упізнаваність, кажуть у Державному агентстві розвитку туризму України (ДАРТ). Далі йде Одеса, лише потім Львів. «Коли ми зустрічалися з представниками авіакомпанії із Саудівської Аравії, я їм розповіла про Львів. Це нам здається, що Львів відомий, але його не дуже знають у світі. Вони подивилися фотографії і зрозуміли, що поруч Трускавець, Карпати – зелень. І також згодилися на цей напрямок», – згадує голова Державного агентства розвитку туризму України Мар’яна Олеськів.
На думку Володимира Каменчука, генерального директора Windrose, Львів сьогодні «витягує» і автентичністю, і готельною інфраструктурою, яка більше заточена під іноземного туриста. «Найслабше місце на туристичній мапі – це Київ, який уже майже знищили забудовами, і він не відповідає туристичним вимогам», – каже Каменчук. Частково ситуацію рятує близькість Чорнобилю, який теж є потужною точкою тяжіння для іноземців.
Мар'яна Олеськів

Робити велику ставку саме на міський масовий туризм Україна не може. Хоча туристичний потенціал мають навіть «нетуристичні» міста. Так, точкою можливостей вже стає Івано-Франківськ, тому що поруч Буковель. Мають великі перспективи і міста Східної України. «Харків – суперкласний, динамічний та зелений. Там багато парків, ресторанів, є шопінг. Його радянська спадщина може бути цікавою для деяких іноземців. Але туристичні продукти для різних груп ще треба «упакувати». І я думаю, що таким містам варто починати не з іноземців, а з українців. Потрібно розповісти, навіщо туди їхати, що дивитися», – каже голова ДАРТ.

З'їздив на курорт!

За даними платформи Discover Ukraine, що створена за підтримки Google, ситуація з традиційними курортними зонами торік покращилась. Адже з 2017-го до 2019-го спостерігалося щорічне зменшення пошукових запитів щодо морських українських курортів, а також незначне зменшення попиту щодо курортів у Карпатах та Закарпатті. Однак перший карантинний рік змінив картину. Попит на морські курорти повернувся до рівня 2017-го, а попит на відпочинок у горах зріс на 9% відносно 2017-го. Лідером літнього відпочинку в горах став Буковель – кількість запитів зросла на третину.

На це відразу відреагували перевізники. FlixBus, найбільший оператор у Європі, 2021 року відкрив перший внутрішній маршрут в Україні: Затока – Буковель. «Ми, дійсно, першочергово орієнтувалися на подорожі з України до країн Європи. Потім перейшли і на внутрішні. Пандемія та карантинні обмеження багато чого змінили: внутрішній ринок став активнішим, люди почали подорожувати в межах країни. Тому ми не мали жодних сумнівів при запуску нашої лінії Затока – Буковель. Людям набридло сидіти вдома, вони хочуть мандрувати, бачити гори, море», – каже гендиректор FlixBus в Україні, Польщі та країнах Балтії Міхал Леман. Тим паче що Київ та Львів залишалися посередині маршруту, що додавало трафіку.

Загалом курортні зони України мають більший потенціал для відпочинку, ніж міста. Але все залежить від інфраструктури та, звісно, від запитів самих туристів. Наприклад, більшість саудитів оселилися в Буковелі. «Для порівняння, у Ribas Karpaty (Буковель) у червні 40% гостей становили туристи із Саудівської Аравії. В одеському Wall Street by Ribas їхня частка сягала лише 5-7%», – розповідає засновник мережі готелів Ribas Артур Лупашко. На його думку, це пов’язано з тим, що Австрія і Швейцарія, до яких звикли ці туристи, наразі закриті, водночас з’явилися рейси до Києва і Львова, – тому багато  саудівців приїхали саме до Буковеля.

Україна – велика, тому обрати лише одну туристичну модель складно. «Я бачу перспективним і логічним поєднання різних моделей. Наприклад, до Львова не будуть чартерами приїжджати туристи, та й місто їх не зможе розмістити у великій кількості. Але поруч є Трускавець та Моршин, які мають великий потенціал для розвитку оздоровчого туризму. Там є санаторії, вони дещо застарілі та потребують модернізації, однак навіть зараз туди їде турист», – розповідає Олеськів. Важливо, що поруч є землі, на яких можна будувати великі сучасні комплекси.

ДАРТ бачить величезний потенціал у гірськолижних курортах, особливо тих, що будуються зараз, зокрема у Славському, на Закарпатті, у деяких інших регіонах. Згодом вони зможуть приймати велику кількість туристів. Але потрібно дотримуватися екологічної рівноваги, підкреслюють у ДАРТ, щоб зберегти природну красу Карпат.

На півдні теж є інфраструктурний потенціал. У районі Бессарабії планують будувати великий курорт «Дунайя». У Херсонській області, в районі Лазурного, є можливості для побудови комплексу La Perla Azzurra. У Миколаївській області, поруч із Рибаківкою, є також значна вільна територія біля моря. 
«Коли ці великі курорти будуть створені, ми зможемо приймати чартери. Але сьогодні морське узбережжя забудоване хаотично та має застарілу інфраструктуру. Тому важко порівнювати ці курорти, наприклад, із Хорватією», – вважає очільниця ДАРТ.

На думку Артура Лупашка з мережі Ribas, великі готелі, як у Туреччині, побудують лише тоді, коли в Україні з’являться «дешеві гроші». Але доки бізнес будує за власні кошти, йдеться про невеликі готелі – до ста номерів. «Сьогодні собівартість становить мінімум $50 тис. за номер, тому навіть готель на 100 номерів – це $5 млн, – пояснює готельєр. – І не кожен бізнесмен інвестуватиме такі великі суми в нерухомість, яка має окупність 10-15 років. Тому поки не буде «дешевих грошей» та кредитування під 2-3%, великі комплекси на з’являться. Але попит на них чималий, і вони точно потрібні».

Для того щоб стимулювати залучення інвестицій, ДАРТ із наступного року впроваджує державну цільову програму «Мандруй Україною», яка включатиме генплани розвитку рекреаційних регіонів. Це дозволить розв’язати базові питання. Наприклад, на півдні розібратися з очисними спорудами та оновленням берегової лінії.

Не рекомендовано до відвідування 

У період пандемії Україна створила максимально зручні умови для в’їзду, що дає шанс отримати туриста, якого ще 2019 року зацікавити було майже неможливо. «Люблю питання: «Коли українці зможуть їхати за кордон?». Нам важливо, щоб до нас їхали та ми подорожували країною. Зараз ми вивозимо гроші з власної економіки», – каже голова ДАРТ Мар’яна Олеськів.

Спираючись на кейс із саудитами, у ДАРТ працюють над залученням нових туристичних потоків із країн Перської затоки, яким торік Україна відкрила безвіз. Найближче до старту Кувейт: перший рейс із туристами планується до кінця цього літа. Також ведуться перемовини про початок візитів із Катаром.
Але велике відкриття, на яке чекає українська туристична галузь, – це  гості з Китаю. Поки Європа недоступна, вони мають зацікавитись Україною. Це відбудеться, щойно Китай відкриє кордони на виїзд, упевнені гравці ринку. Тому ДАРТ зараз визначається, який туристичний продукт запропонувати китайцям.

Зазвичай китайський турист їде на розкручені світові туристичні магніти: Ейфелеву вежу, Біг-Бен, Колізей. «У нас це може бути, наприклад, Батьківщина-Мати. Ми повинні чітко обрати символ і працювати з ним на цьому ринку. Китайці полюбляють екскурсії, люблять пізнавати щось нове. Їм подобається пострадянська спадщина, тому Східна Україна буде для них цікавішою, аніж Західна. Відвідування заводів – індустріальний туризм – це для них теж супер», – пояснює Олеськів.

Але продати китайцям український туристичний продукт можна буде лише за умови тісної міждержавної співпраці, тому що велика частина подорожей у КНР реалізується через профспілки. І зацікавити аудиторію через блогерів, як це було із Саудівською Аравією, не вийде. З Китаю очікується більш бюджетний турист, ніж із Саудівської Аравії. Для китайців із високим доходом в Україні поки що немає умов.

Поява саудівців в Україні дає надію туристичній галузі, але не змінює тенденцію, що спостерігається з кінця 2013 року. До війни кількість іноземців у колективних закладах розміщення сягала 20%. Але 2014-го показник скоротився удвічі та до 2019-го ледве вийшов на 13,8%. «Цей показник зменшився з двох причин, – пояснює Артур Лупашко. – Перша – це логічне та прогнозоване зменшення кількості туристів через загострення конфлікту на Сході у 2014 році, яке не закінчилося дотепер, тому й досі багато країн не рекомендують Україну для відвідування». 

Друга причина, за словами Лупашка, – це збільшення внутрішнього туризму загалом. До мережі Ribas внутрішній турист став приїжджати частіше, і з’явилися гості, які відвідують готелі набагато регулярніше й частіше, ніж це було до 2014 року. 

Точка доступу

Автомобільні подорожі перетворились із квесту у вправності кермування на приємну подорож і милування прекрасними пейзажами, вважає Христина Кагуй, керівниця відділу роботи з курортними готелями мережі готелів Reikartz. Проте високовартісне авіасполучення і мала кількість рейсів між містами все ще стримують бажання наших громадян мандрувати на далекі відстані. «За даними Львівської міської ради, у червні 2021 року лише 1,8% українців прибули літаком, тоді як показник серед іноземців становив 49,5%. Точка росту дуже очевидна», – додає Кагуй.

Авіаперевізники теж кажуть про необхідність розвивати внутрішні перевезення. Але, як підрахував український лоукостер SkyUp, українці готові літати за тарифами в ціновому діапазоні 500-800 грн, проте на такому рівні компанія може забезпечувати лише певний відсоток квитків. Тому оператор торік скоротив кількість внутрішніх рейсів – авіаперевізники зазвичай заробляють на зовнішніх напрямках.

Зараз в Україні немає жодної моделі та ніякої інфраструктури, вважає генеральний директор Windrose Володимир Каменчук. Кожна туристична компанія намагається створити  щось своє. Однак стала програма для залучення іноземних туристів поки відсутня. «Думаю, що нашу туристичну модель можна порівняти з моделлю Австрії або Німеччини. Ми не можемо будувати модель лише з огляду на пляжний відпочинок», — каже  гендиректор авіакомпанії. 
Але поки авіаперевізники не в змозі дотувати внутрішні рейси за рахунок зовнішніх, більшість українців та навіть деякі іноземці обирають між залізницею та автотранспортом. «Внутрішні авіарейси зазвичай не є прибутковими в авіабізнесі. Саме тому таких перельотів не може бути багато, або ж вони будуть надто дорогими для більшості туристів. Тому, навіть якщо іноземний турист прибуде до України літаком, далі він їхатиме автобусом чи потягом. Ми бачимо це на прикладі Туреччини, де, приземлившись літаком, наприклад, в Анталії, чимало туристів пересідають до автобусів і подорожують далі країною», – розповідає Міхал Леман про досвід роботи FlixBus на турецькому ринку.  Найстаріший автобусний перевізник Туреччини Kamil Koc, який займає більше половини турецького ринку міжміських перевезень, приєднався до мережі FlixBus у 2019 році.

На думку Лемана, українська туристична модель у майбутньому поєднає умовні турецьку та хорватську. Це позначиться і на готельній інфраструктурі, і на транспортній. 

«Інфраструктура – це найголовніше, що впливає на розвиток туризму. Ми бачимо, що тільки-но з’являється літак з іншої країни, або потяг,  або дорога, – за кілька років відкривається багато нових готелів та інших закладів, де відпочивають туристи. Тому цей зв’язок дуже прямий. Гадаю, частка впливу інфраструктури на розвиток туризму становить понад 50%. Тому розвиток авіасполучень, будівництво аеропортів і велике будівництво доріг має дуже позитивно вплинути на внутрішній і в’їзний туризм із країн, з яких до нас курсуватимуть літаки, – резюмує Артур Лупашко. 

Стежка за стежкою 

За даними платформи Discover Ukraine, 2020 року попит на цікаві туристичні напрямки зріс на 42%. Найпопулярнішими виявилися природні туристичні локації: до топ-4, зі значним зростанням, увійшли Бакота, Асканія-Нова, Синевір та Джарилгач. На п’ятому місці опинилися Шацькі озера, які трохи втратили позиції.
Саме ці напрямки цікаві для «повільного» туризму. Але вони – лише частина маршруту. «Коли в минулому сторіччі Європа свідомо відходила від масового туризму, вона будувала культурні шляхи та гастрономічні дороги. І саме в ковідну добу ця модель довела свою конкурентоспроможність. Регіони, які жили гастрономічним, культурологічним і зеленим туризмом, не відчули такого провалу, як міста й курорти масового туризму», – розповідає президент Національної етногастрономічної мережі «Дороги вина та смаку України» Олена Мотузенко. Саме такий принцип лежить в основі проєкту, який вона розвиває.

Окрім Бессарабії, маршрути повільного туризму прокладено в Закарпатті, на черзі – ще з минулого року Херсонська та Полтавська області. Працює в цьому напрямі Київська облдержадміністрація.

Загалом із 1496 територіальних громад України 86% виділили туризм як стратегічний напрям розвитку. За словами Олени Мотузенко, це означає, що туристична модель України буде дисперсною. «Так званий повільний туризм обіцяє більше споживання місцевих продуктів, збереження спадщини, використання чистої енергії, а також турботу про екологію та якість життя місцевих мешканців», – каже президент національної мережі екопоселень Максим Залевський. На його думку, саме туризм у сільській місцевості може підтримати місцеву та автохтонну культуру. На сьогодні в Україні вже засновано близько 60 екопоселень різних форматів, і їхня кількість стрімко зростає. Більша частина з них живе туризмом.

«Виїзд за місто вже можна назвати трендом. Це складно назвати сільським туризмом, оскільки люди шукають простори із власне соціальним запитом на комунікацію з однодумцями. Це можуть бути освітні волонтерські тренінгові простори, духовні ретрит-центри або творчі мистецькі резиденції. Питання в тому, щоб приїжджати до своїх», – пояснює Залевський.

На повільному відпочинку за містом планують заробити й готельєри. Ніша, яка буде розвиватися найближчим часом, – це заміські готелі біля міст-мільйонників. «Мешканці Дніпра, Харкова, Києва, Львова, Одеси, Маріуполя та інші хочуть виїжджати на дві-три доби. Компанія Ribas Hotels Group планує заповнити цю нішу», – каже Артур Лупашко.

Але весь ринок орієнтується на платоспроможних мандрівників. Як зазначають готельєри, торік підвищений попит був на категорії готелів середнього, середнього+ і високого рівня. Проте категорії, нижчі від середніх, навпаки, втрачали гостей. Серед українців було багато  тих, хто не поїхав відпочивати зовсім: для них пандемія сама по собі стала відпусткою. Тому інвестиції підуть у три- і чотиризіркові готелі.

2021-09-15 11:33:07
Строение находится в селе Язловец, расположенному на трассе Т-20-16
2021-09-08 14:32:20
Министерство будет координировать работу Госагентства развития туризма
2021-08-20 16:07:17
Короткий зміст нового числа головного журналу країни про інфраструктуру. Підписуйтесь зараз!
2021-08-10 11:26:18
Эта дорога ведет к курортам черноморского и азовского побережий