В 2022 році ми зможемо відкрити від 7 до 10 нових залізничних маршрутів
2021-10-06 12:53:00

В 2022 році ми зможемо відкрити від 7 до 10 нових залізничних маршрутів

Заступник міністра фінансів Олександр Кава про плани фінансування інфраструктури

MINTRANS попросив заступника міністра фінансів Олександра Каву розповісти про логіку фінансування інфраструктури, яку уряд закладав у проєкт бюджету на 2022 рік. Наразі його розглядає парламент. Уряд передав проєкт Держбюджету до Верховної Ради в середині вересня.

— Чому у поданому проєкті держюджету-2022 витрати на інфраструктурні проєкти суттєво зменшені порівняно з поточним роком? Фактично, єдиний виняток зроблено для дорожньої галузі.

— Це пояснюється двома причинами. По-перше, перед тим, як витратити гроші , треба спочатку їх заробити. А заробляємо ми на такі проекти в доходній частині державного бюджету поки що не так багато, як хотілося б. По-друге, проєкт держбюджету на 2022 рік розроблений з урахуванням пріоритетів, які поставив президент. В інфраструктурній галузі - це дорожні проєкти. А оскільки серед президентських пріоритетів є ще й соціальні напрямки, то необхідно було балансувати бюджет, зокрема між інфраструктурними проєктами та соціальними видатками.

Проте транспортна галузь залишається у пріоритеті. Наступного року нам все ж таки вдалося збільшити витрати на дорожнє господарство. Для залізниці спробували утримати обсяг фінансування майже на рівні поточного року.

Однак ми розраховуємо на те, що парламент ухвалить законопроєкт №5600 щодо підвищення податків та рентних платежів. Це дозволить нам суттєво збільшити витрати на проєкти на залізниці, в авіаційному та річковому транспорті.

— Давайте спершу поговоримо про ті кошти, які вже закладені у поданому проєкті держбюджету. На що плануєте витратити кошти, заплановані для залізниці? Це приблизно 3,9 млрд грн.

— Ми будемо наголошувати на закупівлі пасажирських вагонів для швидкісних поїздів. Як очікується, УЗ зможе закупити 14 п'ятивагонних поїздів постійного формування із місяцями для сидіння 1-го і 2-го класу. Тобто, це 70 вагонів. Цей рухомий склад, схожий за технічними параметрами до поїздів МПЛТ (міжрегіональних поїздів локомотивної тяги), які експлуатуються на мережі швидкісних маршрутів УЗ з 2012 року. Це поїзди Інтерсіті та Інтерсіті+, проте не електропоїзди, а саме поїзди з локомотивною тягою. Швидкість руху таких поїздів може бути 200км/год.

— Чому обрано саме таку модель для закупівель?

— Один такий поїзд зможе перевозити близько 400 пасажирів у двокласному компонуванні. При цьому перший клас займатиме лише половину першого вагону. Решта місць буде другого класу. Компонування першого класу буде 2+2 крісла, другого — 2+3. Як показує світовий досвід, перший клас займає не більше ніж 7-10% місць. А у нас у електропоїздах Hyundai Rotem виходить, що 33% вагонів електропоїзду відводилося на місця першого класу. Це — нонсенс.
Вагони матимуть ширину кузова 3,42 м, тобто габарит Т, про який останнім часом багато хто дізнався.

Більш того, вагони, які закуповуються, будуть розраховані на швидкість руху до 200 км/год. Оскільки такі вагони експлуатуватимуться 50 років, то ми одразу закладаємо в них можливість, що в майбутньому їх можна буде використовувати для швидкісного руху. Поки що потяги можуть розганятися максимум до 160 км/год. Я думаю, що слова «поки що» тут ключові.

Завдяки закупівлі саме таких потягів в 2022 році ми зможемо відкрити від 7 до 10 нових залізничних маршрутів, а також суттєво підвищити пропозицію на швидкісних напрямках, які вже експлуатуються.

— Чому ухвалено рішення купувати саме такі потяги?

— Тому що денні поїзди вигідніші для УЗ. У денних поїзди можна перевозити більше пасажирів, ніж у нічних. Більше того, ми маємо дуже погано розвинений сегмент денних міжрегіональних поїздок, який має великий потенціал для розвитку.

Крім того, УЗ готує технічне завдання на розробку нового модельного ряду нічних пасажирських вагонів, які будуть на 30 см ширші, ніж ті вагони, до яких звикли українські пасажири.

— Про які нові маршрути йдеться?

— Загалом планується переглянути мережу швидкісних маршрутів, оскільки ці потяги будуть експлуатуватися як на існуючих, так і на нових напрямках. Зокрема, під ці поїзди планується відкрити маршрут Харків — Полтава — Черкаси — Біла Церква — Вінниця — Хмельницький — Тернопіль — Львів. Сукупно у цих містах проживає 4 млн громадян України. Цим маршрутом щодня курсуватимуть два такі поїзди.

Також з'являться нові денні швидкісні маршрути, зокрема Кривий Ріг — Одеса, Кривий Ріг — Дніпро – Харків, Харків — Одеса, Київ — Кропивницький, Харків — Полтава — Кременчук — Кропивницький — Одеса, Львів – Одеса та Дніпро — Одеса. Крім того, будуть додані додаткові 3-4 пари поїздів на маршруті Київ — Львів південним ходом через Вінницю — Хмельницький — Тернопіль. Тут більший пасажиропотік, ніж північним ходом з Києва до Львова, де є лише одна невелика станція Коростень. Також плануємо збільшити частоту курсування електропоїздів Hyundai Rotem з 3 до 5-6 на добу у напрямку Київ — Полтава – Харків.

— Поява двох нових маршрутів з Кривого Рога пояснюється політичними причинами чи для цього є економічні обґрунтування?

— Тут немає політики. Зараз Кривий Ріг позбавлений нормального пасажирського залізничного сполучення з багатьма містами. А в цьому місті проживає понад 600 тисяч жителів. При плануванні нових маршрутів ми дивилися на великі міста і те, де для цього є технічна можливість. Також проводилася оцінка пасажиропотоку. Наприклад, поїзд Кривий Ріг — Одеса доїжджатиме за 4 години. Нині такої можливості проїзду між цими містами немає. Крім того, неможливо так швидко дістатися з Кривого Рога до Харкова. Ми ж відкриємо маршрут, який з'єднає між собою Кривий Ріг, Дніпро та Харків.

— Коли ці 14 поїздів з'являться на залізниці?

— Все залежить від того, як швидко УЗ проведе усі необхідні тендерні процедури. За оптимістичного сценарію, тобто якщо Укрзалізниця не гальмуватиме з проведенням тендеру, вже наступного року всі ці потяги можуть вийти на маршрути.

— Чи не надто оптимістичний прогноз?

— Доволі реалістичний. Для експлуатації цих вагонів не треба буде купувати локомотиви, оскільки в УЗ зараз є достатній для них парк тяги. Потрібно просто привести локомотиви до належного технічного стану, щоб вони могли розвивати швидкість до 160 км/год на тих ділянках, де це дозволено. Я маю на увазі локомотиви ЧС7, ЧС8, ДС3 та тепловози ТЕП70, ТЕП150.

— Швидше за все, КВБЗ не встигне цього року виконати замовлення на виробництво 100 пасажирських вагонів. Що станеться із закладеною до держбюджету сумою близько 3 млрд грн?

— КВБЗ вже отримав за передоплатою 912 млн грн. Інші гроші виплачуватимуться під час виконання контракту. Якщо решту грошей не буде виплачено цього року, то вони залишаться на наступний рік. Це кошти зі спецфонду, тому вони перехідні. Але краще використати їх цього року.

— Це всі витрати, які закладені до проєкту держбюджету-2022 на залізницю?

— Ні, до вже закладеної суми входить закупівля 30 нових плацкартних вагонів. Таким чином, сукупно УЗ у 2022 році замовить 100 пасажирських вагонів.

Крім того, планується фінансувати розвиток інфраструктури. Швидше за все, на 2022 рік у УЗ залишаться залишки, які перейдуть з держбюджету-2021. Через саботаж окремих співробітників державна компанія не встигне цього року реалізувати проєкт електрифікації ділянки Житомир — Новоград-Волинський, кошти на який було закладено до держбюджету-2021. У той же час встигнемо завершити два інші проєкти електрифікації, фінанси на які були заплановані у держбюджеті на поточний рік. Зокрема, проєкт електрифікації напрямку Київ-Васильків буде реалізовано наприкінці осені-на початку зими, а запуск швидкісних поїздів Київ — Черкаси обіцяють на 25 грудня, найімовірніше, без об'їзду станції ім. Тараса Шевченка. Таким чином, час у дорозі складе близько 2 годин 40 хвилин. Після того, як буде відновлено ділянку об'їзду цієї станції, тривалість поїздки скоротиться до 2 годин 20 хвилин.

Окрім того, плануються інші інфраструктурні проєкти. Їхня реалізація з держбюджету стартує у 2022 році, проте за рік УЗ не встигне їх реалізувати. Тому вони фінансуватимуться ще в наступних роках.

Це електрифікація залізничної ділянки Ворожба — Суми для того, щоб налагодити швидкісне пасажирське сполучення Сум із Києвом. Наразі від Києва за цим напрямком електрифіковано ділянку лише до Ворожби. Після того, як буде електрифіковано відсутню ділянку в 64 км від Ворожби до Сум, поїзди з Києва до Сум курсуватимуть без необхідності зміни електровоза на тепловоз у Ворожбі. Це дозволить скоротити час у дорозі майже на півгодини.

Окрім того, стартує проєкт електрифікації ділянки Львів — Ходорів — Івано-Франківськ. Це дозволить трохи підвищити пропускну спроможність цієї ділянки. Також розпочнеться проєкт відновлення залізничної лінії Підвисоке — Галич. 

Крім того, планується електрифікація ділянки Черкаси — Гребінка з будівництвом об'їзду станції Гребінка. Зараз, наприклад, поїзд №147/148 Київ — Одеса йде через Гребінку та Черкаси. Дорогою цей поїзд заїжджає на станцію Гребінка, де змінює напрямок руху, і лише потім їде на Черкаси. А зміна напрямку руху — це втрата 25-30 хвилин. У свою чергу, електрифікація ділянки Черкаси — Гребінка з будівництвом об'їзду станції Гребінка дозволить пустити частину поїздів з Києва до Дніпра та Запоріжжя за маршрутом Київ — Гребінка — Черкаси — станція ім. Т. Шевченка — Дніпро. Це вирішить проблему відсутності у Черкас прямого залізничного сполучення з південно-східним регіоном країни без втрати часу для поїздів. Також розвантажимо ділянку Київ — ст. Т. Шевченка, який іде правобережною частиною країни.

Планується поетапне будівництво другої колії на напрямку Київ –  Росава — Миронівка. Зараз це єдиний одноколійний напрямок із Києва. Він працює вже на межі своєї пропускної спроможності.

Також планується будівництво 20 км євроколії шириною 1435 мм на ділянці Ужгород — Чоп. Цей проєкт стартував цього року на рівні розробки проєктної документації. Наступного плануємо завершити проектування і розпочати будівельні роботи. Мінфін та Мінінфраструктури пропонують направити 200 млн грн на будівництво цієї євроколії.

— На які проєкти плануєте спрямувати 400 млн грн, які закладено для аеропортової галузі?

— Ці гроші підуть на реалізацію програми розвитку аеропортів. Однак конкретною інформацією про те, на які саме аеропорти будуть спрямовані гроші, я не володію. Це вирішить Мінінфраструктури.

Цього року витрати на цю програму були зав'язані на доходах, які уряд планував одержати від плати за видачу ліцензій на проведення азартних ігор. Плани надходження виявилися меншими за очікування, тому зараз фінансується реконструкція тільки аеропортів Вінниця та Херсон. На цю програму планувалося витратити 1 млрд грн, а за фактом виділяється менше грошей. Крім того, цього року окремим рядком фінансується проект будівництва аеропорту Дніпро.

— Також у проєкті держбюджету-2022 закладені дві нові для МІУ статті видатків — на розкриття туристичного потенціалу України 100 млн грн та на організацію літерних рейсів майже 300 млн грн. Про що мова?

— Як будуть витрачатися кошти на туризм, треба запитувати у Державного агентства розвитку туризму. Щодо літерних рейсів, то це витрати авіакомпанії «Україна», яка обслуговує президентські рейси і раніше входила до Державного управління справами. Зараз її хочуть перевести до підпорядкування Мінінфраструктури.

— Скільки точно коштів закладено до держбюджету-2022 на дорожнє господарство та наскільки їх більше, ніж було у 2021 році?

— Ми плануємо збільшити витрати на дорожнє господарство на 200 млн грн до 124,1 млрд грн. Це та сума, яку вже закладено до поданого проєкту держбюджету-2022.

Частина з вищезгаданої суми надійде через Державний дорожній фонд, ще частина через кредити від МФО — це приблизно 5,5 млрд грн, і третя частина — за допомогою залучення кредитів під державні гарантії. За останнім напрямком ми плануємо залучити 40 млрд грн через розміщення єврооблігацій, організації синдикованого кредиту та інших подібних інструментів.

— Які нові проєкти плануєте реалізувати за ці гроші?

— Я б сказав, що це будуть не нові проєкти, а продовження та завершення реалізації раніше розпочатих. Я сподіваюся, що наступного року вже закінчяться роботи з будівництва швидкісного шосе Н-31 Решетилівка — Дніпро. Завдяки цій дорозі приблизно 10 млн громадян України отримають якісне дорожнє сполучення зі столицею.

Також плануємо завершити реконструкцію дороги М-03 від Валок до Харкова. В результаті ми отримаємо повністю швидкісний коридор від Києва через Полтаву до Харкова з відгалуженням у Решетилівці до Дніпра. Також серед проєктів, які реалізуються, Запорізький та Кременчуцький мости.
Крім того, наступного року плануємо розпочати капітальний ремонт траси Київ — Одеса за рахунок кредиту ЄБРР та ЄІБ. Також сподіваюся, що у 2022 році ми запустимо будівництво північних об'їздів Львова та Тернополя, а також південного об’їзду Дубна.

— До планів держбюджету-2022 не входить будівництво окружної дороги навколо Києва?

— Ні. Для цього проєкту заплановано окреме фінансування. Мінінфраструктури працює над залученням фінансування для його реалізації. Зараз триває завершення робіт над проєктною документацією. Цей проєкт можна реалізувати не так швидко, як хотілося б.

— Які шанси на успішне ухвалення законопроєкту №5600?

— Це питання політичних домовленостей. Цей законопроєкт спрямований на те, щоб збільшити доходи держбюджету шляхом перегляду податкової політики щодо тих галузей, які одержують надприбутки через позитивну ситуацію на світових сировинних ринках. Насамперед, маю на увазі гірничо-металургійний бізнес, який зараз сплачує мінімальні податки в порівнянні з іншими країнами. Незважаючи на те, що ціни на продукцію цієї галузі сильно збільшились, це майже ніяк не відображається на доходах держбюджету. Це несправедливо через те, що компанії з цього сектору експлуатують надра, які є власністю народу України, тому вони мають залишати частину маржі на благо усім нам.

Якщо Верховна Рада ухвалить цей законопроєкт, уряд внесе правки до проєкту держбюджету-2022 у статтях доходів та видатків.

— Якщо це станеться, кабмін планує збільшити витрати на залізницю на 6,1 млрд грн. Куди плануєте направити ці гроші?

— Плануємо розпочати велику програму розвитку приміських перевезень у столичній агломерації Kyiv City Express. В рамках цього проєкту буде проведено реконструкцію інфраструктури, щоб розшити вузькі місця та збільшити швидкість руху, а також закуплено рухомий склад. Зараз парк приміських електричок УЗ застарів. Востаннє УЗ купувала нову електричку у 2008 році. Ми ж плануємо направити 3 млрд грн на купівлю рухомого складу та близько 1 млрд грн на модернізацію інфраструктури.

Для нас це пріоритетний проєкт. Вже зараз готується необхідна проєктна документація, зокрема для перепланування станцій «Київ-Деміївський» та «Київ-Волинський». Також ми плануємо привести платформи станцій до так званого середнього рівня, тобто до європейського стандарту, висотою 550 мм над рівнем головки рейки. Зараз у нас використовуються платформи як заввишки 1100 мм, так і платформи заввишки 200 мм. Низькі платформи дуже незручні для пасажирів, а високі обмежують можливість використовувати поїзди з низьким рівнем підлоги. Платформи середнього стандарту дозволять пасажирам зручно користуватися сучасними приміськими поїздами з низькою підлогою.

— Чому вирішили так реконструювати платформи? Тому що перед цим домовилися зі Stadler купити поїзди, які виготовляються для платформ середнього рівня?

— Ні. Це європейський тренд. Майже всі виробники вагонів мають таку техніку.

— Скільки поїздів планується закупити за 3 млрд грн?

— 12 поїздів. Проте сюди ще входять дизель-поїзди. Тому я поки що не можу сказати скільки потягів планується закупити саме під Kyiv City Express, оскільки технічне завдання для нового покоління приміських електропоїздів ще тільки готується. Також я не знаю, яким чином буде профінансована закупівля — за допомогою передоплати або повністю по факту поставки.

— Правильно я розумію, що потяги для проєкту Kyiv City Express будуть купуватись у Stadler?

— Ні. Постачальник буде визначений за результатами відкритого тендеру. Наприклад, той самий німецький Siemens має в своїй продуктовій лінійці електропоїзд Desiro для колії нашого стандарту шириною 1520 мм.

— На які інші залізничні проєкти підуть ще 2,1 млрд грн?

— Планується модернізація залізничних ліній для підвищення швидкості руху поїздів, зокрема Інтерсіті. Через погіршення стану залізничної колії, порівняно з 2012 роком, час у дорозі поїздів Інтерсіті за напрямками з Києва до Харкова, Дніпра та Львова збільшився на 15-20 хвилин. Наприклад, на харківському напрямку варто не лише повернутися до параметрів швидкості 2012 року, але й доцільно реконструювати деякі станції, що дозволить збільшити швидкість руху через них з максимальних зараз 120 км/год до 140-160 км/год. А це дозволить додатково заощадити електроенергію та скоротити час в дорозі на 12-15 хвилин.

— Свого часу Мінінфраструктури пропонувало виділити кошти на закупівлю вагонів для УЗ до більш ніж 40,4 млрд грн на 2021-2023 роки. Чому ці плани не відображені у проєкті держбюджету-2022?

—Для початку треба навчитися використовувати наявні кошти.

— У разі ухвалення законопроєкту №5600 різко збільшиться фінансування проєктів щодо розвитку аеропортів — на 5,5 млрд грн. На які проєкти плануєте використати ці гроші?

— На будівництво та реконструкцію аеропортів у Дніпрі, Вінниці, Херсоні, Рівне. 
Крім того, наступного року, якщо буде проведений тендер з пошуку генпідрядника, планується старт будівництва нової злітно-посадкової смуги в «Борисполі». Цей проєкт реалізовуватиметься за рахунок кредиту ЄІБ та ЄБРР на 8,5 млрд грн.

— З якою метою планується виділити 561 млн грн на ремонт судноплавних шлюзів. Що це дасть?

— Поки що у проєкті держбюджету-2022 на ці цілі заплановано 39 млн грн. У разі ухвалення законопроєкту №5600, цю суму буде збільшено на 561 млн грн до 600 млн грн. За рахунок цих грошей більшість судноплавних шлюзів буде приведено до нормативного стану. Цих коштів вистачить на те, щоб їх відремонтувати. Це дозволить підвищити ефективність перевезення вантажів річкою.

Фото Емма Солдатова

2021-10-22 15:01:29
Некоторые поезда могут прибывать с опозданием до полутора часов
2021-10-22 14:14:39
Сейчас там завершается устройство верхнего слоя дорожного покрытия
2021-10-22 13:07:33
Работы сейчас проходят возле села Старокозачье
2021-10-22 07:16:40
Изначально заявки принимались до 1 ноября, но эту дату сдвинули на месяц