Готуй пляж із зими: нерозкритий потенціал українського Приазов’я
2021-12-27 15:25:00

Готуй пляж із зими: нерозкритий потенціал українського Приазов’я

Бердянськ, Кирилівка, Приморськ. Ці курорти популярні не лише серед мешканців Запорізької області. Сюди охоче їдуть із Дніпропетровської, Донецької, Харківської та Полтавської областей.

У межах «Великого будівництва» до курортів регіону побудували дороги. Настало щастя? Зовсім ні, Приазовські курорти скаржаться на дуже поганий сезон. MINTRANS розбирався, що саме трапилось.

Дороги – двигун туризму

Від початку реалізації 2020 року державної програми «Велике будівництво» в регіоні було відремонтовано 242 км доріг поточним, середнім і капітальним ремонтом. З початку 2021 року на кінець жовтня вже виконано 141 км із верхнім шаром, за сприятливих погодних умов до середини грудня очікується завершення загалом 263 км.

Обсяг інвестицій на будівництво доріг у Запорізькій області в межах «Великого будівництва» 2020 року становив близько 8,6 млрд грн. З них 2,6 млрд грн було спрямовано на флагман програми – будівництво автомагістралі через Дніпро в Запоріжжі. Решту 6 млрд грн спрямовано на 242 км державних доріг. 

Станом на кінець жовтня у 2021 році на дороги області виділено 5,245 млрд грн, із яких 2,7 млрд грн – на автомагістраль через Дніпро.

«Ремонтуються маршрути, на яких найбільша інтенсивність транспорту: М‐18 «Харків – Сімферополь», М‐14 «Одеса – Новоазовськ», М‐30 «Василівка – Бердянськ». Вони до того ж ведуть до курортів Азовського моря. У 2020 році було повністю відремонтовано трасу М‐18 від м. Василівка до м. Бердянськ, 130 км дороги курортного напрямку», – розповідає MINTRANS начальник Служби автодоріг у Запорізькій області Олег Галич.

За його словами, цього року також першочергово було відновлено дорогу «Якимівка – Кирилівка» протяжністю 41,6 км.

«Підрядна компанія «Автомагістраль‐Південь» вже закінчила всі роботи, щодо основних проїздів роботи було завершено до серпня. Вже нанесено розмітку, встановлено знаки, бар’єрне огородження. Єдине, що залишилося зробити, – це світлофорний об’єкт», — додає Галич.


Олег Галич. Фото: Служба автомобільних доріг у Запорізькій області

Також цього року проводяться роботи з капітального ремонту дороги М‐14 «Одеса – Мелітополь – Новоазовськ», яка йде повз узбережжя Азовського моря. На сьогодні від м. Мелітополь у напрямку Херсонської області укладено договори на ремонт трьох ділянок загальною протяжністю 30 км. 

Натепер підрядна компанія «Автомагістраль‐Південь» уже виконала роботи у верхньому шарі на 20 км шляху, до кінця року роботи будуть максимально виконані в напрямку Херсонщини.


З іншого боку автодороги М‐14 роботи проводить підрядна організація «Альтком» На 12 км ділянки протяжністю 24 км уже фінішували роботи щодо верхнього покриття, до кінця року ділянка буде завершена. 

Щодо інших ділянок ремонту дороги від м. Мелітополя до м. Бердянська вже складена проєктна документація, яка наразі проходить «Укрдержекспертизу».

Інвестиція у привабливість

Що робити на курортах Азовського моря? З туристичною інфраструктурою там уже не так погано, як було нещодавно. Із 2008 року на узбережжі є навіть комплекс, що працює за системою All Inclusive. 

Готельний комплекс «Пересип» побудовано «з нуля» у заповідній зоні однойменної коси Пересип у смт Кирилівка – між Азовським морем і Молочним лиманом. Його директор Сергій Лавріненко зізнається, що власними автівками до комплексу добирається чимала кількість гостей. Тобто «Велике будівництво» стало в пригоді? Не зовсім. 

«Безумовно, ремонт доріг – великий плюс для розвитку курорту. Це інвестиція у привабливість, комфорт і безпеку наших гостей, – переконаний Лавріненко.

З його слів, незручно, що будівництво дороги в смт Кирилівка почалося в травні й тривало впродовж усього літнього сезону, іноді ускладнюючи рух трасою.

«Але якщо раніше напрямок на курорт викликав тільки стрес і напруження протягом кількох годин за кермом, то зараз пересування новою дорогою на авто стало дуже приємним та комфортним заняттям. Однак, на жаль, нова дорога не привела до очікуваного зростання кількості туристів у сезоні 2021 року, тому що загалом знизився попит на курорти Приазов’я через низку факторів», — вказує директор комплексу.


По-перше, окрім дороги до Кирилівки, інфраструктура ще не змінилася: дороги всередині селища не відповідають усім вимогам, особливо в кінці коси Пересип. По-друге, збіглося відразу кілька зовнішніх чинників: несприятлива погода й наплив медуз знизили привабливість Азовського моря, а відкриття кордонів і нового термінала Запорізького аеропорту підвищили привабливість традиційних закордонних курортів.

Дві години замість чотирьох 

Запорукою успіху туристичної галузі є синергія трьох головних чинників: рівня інфраструктури, рівня сервісу та реклами. Починаючи від комфортного розв’язання транспортного питання, готельно-ресторанного сервісу, закінчуючи супутніми виробництвами, які можуть асимілюватися під запити туриста. А приваблювати українських туристів курортна зона може щонайменше двома аргументами – фінансовою та фізичною доступністю. 

І якщо перше питання лишається відкритим (більшість власників готелів хочуть, вкладаючи мінімум, отримати максимум і відразу), то з фізичною доступністю зміни таки відбулися.

Азовські курортні містечка Бердянськ, Приморськ, Кирилівка лишаються досить популярними серед мешканців не тільки Запорізької області, а й сусідніх Донецької та Дніпропетровської. А також більш віддалених Харківської, Кіровоградської, Полтавської, Черкаської, Вінницької, Сумської областей. 

За інформацією Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, на узбережжі працює понад пів тисячі закладів розміщення: 2020 року їхня кількість становила 590 (з них 31 зелена садиба), 2021‐го – 625 (із них 17 зелених садиб).

Оновлення доріг – чи не найголовніший чинник, який спонукав туристів обирати подорожі до українських морських курортів. Адже поява якісної дороги одразу пожвавлює туристичний потік. Десятиліттями на цих дорогах виконувалися тільки заходи з їхнього експлуатаційного утримання – ямковий та аварійний ремонти. Лише до ЄВРО‐2012 у Бердянську зробили тонкошарове покриття на Мелітопольському шосе, що на загальну ситуацію в азовському напрямку жодним чином не вплинуло.

Звісно, ремонт курортних доріг, попри його велику тривалість і ускладнений реверсивний рух на деяких ділянках, найбільше ейфорії викликав у мешканців обласного центру. 200 кілометрів до Кирилівки чи Бердянська тепер сміливо можна подолати за дві години «крейсерською швидкістю» що вдвічі швидше, ніж було до ремонту. Це навіть швидше, ніж літаком до Туреччини чи Єгипту. При цьому можна насолоджуватися не хмарами в небі через ілюмінатор, а прекрасними пейзажами рідної Таврії.

Вивчення попиту

Як повідомила у коментарі MINTRANS в.о. начальниці управління транспорту та зв’язку Запорізької обласної державної адміністрації Ірина Пирожанська, нові транспортні маршрути в курортних напрямках області будуть відкриті після вивчення попиту населення на перевезення громадським транспортом. Виділення коштів на проведення дослідження передбачене вже у проєкті бюджету області на наступний рік.

«Сподіваюся, що наступного року ми вивчимо всі потреби мешканців нашого регіону й відкриємо нові маршрути або змінимо старі, звісно, з урахуванням дорожньої інфраструктури. Цього літа перевізники працювали у звичайному режимі. Наразі курортний сезон закінчився, нових заявок від перевізників до нас не надходило. З огляду на карантинні обмеження, зменшення пасажиропотоку в міжсезоння, усіх перевізників задовольняли затверджені маршрути. Як буде наступного року – час покаже», – ділиться Пирожанська.


Ірина Пирожанська. Фото: zoda

Бердянськ туристичний

Міський голова Бердянська Валерій Баранов (був мером міста до 16 листопада 2021 року — прим.) переконаний, що будівництво якісних доріг створило комфортніші умови для гостей курортного міста та гарний настрій. Але досить стриманий у прогнозах щодо їхнього впливу на розвиток туризму в місті.

«Доступність покращилась. Але, на жаль, на кількість відпочивальників це не вплинуло, оскільки поточний рік був найгіршим за останні щонайменше 10 років за обсягом туристичного потоку. На це вплинуло кілька чинників: холодний червень, сильні дощі, як наслідок – засилля комарів, ще й медузи. І на додаток – відкриття польотів до Туреччини і Єгипту», – зазначив у розмові з MINTRANS Валерій Баранов. 

За його словами, натомість, торік у Бердянську була рекордна кількість туристів: «Дорога створила доступність і настрій, і це чудово. Зараз ми спостерігаємо за будівництвом дороги «Маріуполь – Мелітополь», сподіваємося, що пізніше її добудують і в бік Одеси. Для нас це можливість прийняти гостей із Донецької та південних областей».

На його думку, Бердянськ як курорт на Азовському узбережжі має величезне майбутнє. Для розвитку туристичного потенціалу міста створено проєкт про освоєння курортної зони площею понад 100 га. Є попередньо ухвалена передпроєктна пропозиція, на реалізацію якої місту ще треба знайти кошти в розмірі 4 млн грн. На сам проєкт, за словами Баранова, потрібно не менш ніж 100 млн грн. Після розробки проєкт буде виставлений на конкурс, оскільки він є комерційним та інвестування бюджетних коштів не передбачає.


Валерій Баранов. Фото: verge.zp.ua

Валерій Баранов упевнений, що Бердянськ зможе конкурувати з міжнародними туристичними «Мекками» лише за двох умов: коли економіка України розвиватиметься на рівні Туреччини й туристичний сезон розшириться із 2,5 місяця до 6‐7, як на Близькому Сході. 

Адже за короткий сезон український підприємець має заробити стільки коштів, аби мати змогу утримувати готель протягом усього року, сплатити податки та зарплати працівникам, вкладати у розвиток бізнесу, ще й щось заробити. До того ж додалися екологічні проблеми, які ще більше урізають і так короткий сезон.

«Способів боротьби з природою – медузами й комарами на відкритих просторах – немає. Медуз відлякати неможливо, відокремитися від них у морі – теж. Теоретично можна частину берегової зони умовно відгородити від медуз: для цього необхідно витратити чималі кошти, аби в морі забити бетонні палі, на які встановити металеві сітки. Але це нерентабельно, і навряд чи готельєри бачать у цьому сенс», – говорить співрозмовник. 

Він запевнив, що подібна історія і з комарами: «З комахами можна боротися в закритому приміщенні, максимум – на обмеженому подвір’ї, обробивши насадження спецпрепаратом. Однак його дія закінчиться за два дні, тому комарі з’являться знову. Це проблема не лише Бердянська – усе Азовське узбережжя в комарах».

Кирилівка

У Кирилівці будівництво доріг зустріли позитивно, адже роботи було проведено у відносно короткі строки. Передусім це вплинуло на кількість відпочивальників, на швидкість і комфорт їхнього проїзду на курорт. Про це MINTRANS розповів заступник селищного голови смт Кирилівка Ігор Коробка.

За його словами, наступного року в межах програми «Велике будівництво» в Кирилівці буде встановлено світлофорний об’єкт на аварійно небезпечній ділянці. Орієнтовна його вартість – 1,3 млн грн, але для місцевого бюджету це непідйомна сума.

Головною проблемою сезону Ігор Коробка називає засилля медуз, які додали більших витрат власникам відпочинкових комплексів. Адже для того, щоб не втратити клієнтів, довелося інвестувати кошти в будівництво басейнів. 

Через це наступного року в Кирилівці планують розпочинати курортний сезон раніше й завершувати пізніше. Сподіваються, що погода дозволить це зробити.

Однак лише на пляжний туризм тут не покладаються. Великих підприємств у Кирилівці немає, тому планують розвиватися як майданчик для проведення спортивних змагань. Для цього розпочали будівництво великого спортивного комплексу.

«Будівництво ми почали за кошти громади – розташовуватися комплекс буде на пр. Азовському в бік санаторію «Кирилівка», поряд з аквапарком та дельфінарієм. Там передбачене велике футбольне поле, спортивні майданчики, фітнес‐зали, роздягальні, кімнати відпочинку тощо. Обсяг інвестицій має становити понад 30 млн грн. Однак ми сподіваємося, що наш проєкт увійде до переліку об’єктів «Великого будівництва». Тоді завершення будівництва можливе вже до кінця 2022 року», – каже Коробка.

Ключову проблему курортної зони – відсутність систем водопостачання та водовідведення на косах, де розташована переважна більшість готелів, баз відпочинку й дитячих таборів, – планують розв’язати вже найближчим часом. 


За словами Ігоря Коробки, завдяки реформі децентралізації та приєднанню Кирилівської громади до укрупненого Мелітопольського району, вже проведено тендер і визначено переможця на проєктування комунальних систем. Проєкт передбачає, окрім побудови системи каналізації в Кирилівці, ще й модернізацію Мелітопольського очисного заводу.

«Поставлено завдання розпочати будівництво у травні‐вересні 2022 року. Частково намагатимемося фінансувати з бюджету нашої громади. Але здебільшого фінансування буде державним обласним, приватним і кредитним. З миру по нитці – голому сорочка. Самостійно Кирилівка ніколи не змогла б цього зробити», – підкреслив заступник селищного голови. 

Він додав, що у центрі Кирилівки водопровід є, але немає на косах Пересип, Федотовій і с. Степок. 

«Уся вода підвізна. Звичайно, немає й каналізації. Якби курортний сезон тривав не 50 днів, як у нас, а місяців зо дев’ять, то ці питання вже давно були б закриті», — резюмував він.

Потрібен і маркетинг 

«Зважаючи на всі переваги клімату Азовського моря та зручну локацію, необхідно більш точно позиціонувати курорт Кирилівка як сімейний, оздоровчий і корпоративний відпочинок», – переконаний Сергій Лавріненко.

За його словами, слід розвивати гастротуризм: «У нас абсолютно не розвинена місцева кухня. Треба спростити доступ до місцевих морепродуктів. Також ми маємо всі ресурси для розвитку медичного туризму: тепле море, два лимани, лікувальні грязі та повітря. Необхідно створювати подієвий або івент‐туризм. На курорті майже не проводяться фестивалі, концерти, виставки. Для розвитку бізнесу й залучення інвестицій у регіон треба розробляти низку заходів із розширення сезону хоча б до п’яти місяців – із травня до вересня включно. Зараз сезон триває лише 2,5‐3 місяці, що не дає змоги розігнатися потужному розвитку курорту. Потенціал курорту Кирилівка досить високий, у нього просто треба вдихнути нове життя».

Найбільший аквапарк в Україні

Цьогорічний курортний сезон став на 15% успішнішим, у порівнянні з попереднім, для міста Приморська. Про це MINTRANS розповів міський голова Приморська Олександр Кошелевич

За його словами, приріст туристичного потоку переважно забезпечили саме оновлені дороги у приазовському напрямку. Тому на заплановане наступного року будівництво дороги між Мелітополем і Бердянськом, яка вестиме й до Приморська, покладають особливі надії.

«Завдяки новій зручній дорозі від Запоріжжя до Бердянська, цього сезону в нас зріс потік туристів. Але ми розраховуємо, що після будівництва нової дороги з Бердянська до Мелітополя туристів у нас буде ще більше», – каже Олександр Кошелевич. 


Олександр Кошелевич. Фото: Facebook

Зараз міська влада веде переговори з підрядною організацією “ОНУР”, яка будуватиме цей проміжок дороги від Бердянська до Мелітополя — розповів чиновник. 

«На сесії міської ради ми вирішили виділити їм землю під встановлення їхнього мінізаводу з виготовлення асфальту, готуємо договір на оренду цієї землі», — вказує Кошелевич.

Крім того, за словами міського голови, Приморськ оминула екологічна проблема сусідніх курортів – Бердянська та Кирилівки. Наплив медуз хоч і спостерігався, та був значно меншим, що й приваблювало сюди туристів. Тому й для інвесторів місто стає значно цікавішим.

«Дороги є дуже гарною підмогою для розвитку Приморська як курортного міста, для розвитку нашого Азовського узбережжя. Ми зараз ведемо перемовини з вітчизняними інвесторами щодо будівництва в місті аквапарку, який має стати найбільшим в Україні», – повідомив мер Приморська.

Тінь – ворог інфраструктури

Туристична індустрія має стати стабільним і суттєвим джерелом наповнення місцевих бюджетів. У цьому переконаний голова Запорізької обласної державної адміністрації Олександр Старух

У коментарі MINTRANS він зазначив, що регіон має солідний рекреаційний потенціал – 15% території області становлять рекреаційно‐курортні ресурси. Це природні заповідники, історичні пам’ятки та головне – 360 км азовського узбережжя.

«Такі курорти, як Бердянськ, Кирилівка і Приморськ, завжди були добре відомі в Україні та за її межами, а після анексії Криму тут значно збільшилася кількість гостей. Звісно, подальший розвиток цих територій неможливий без якісної інфраструктури. І перше, що необхідно, – класні дороги, аби гості могли швидко й безпечно дістатися Азовського узбережжя», – упевнений Олександр Старух. 

На його думку, тисячі відпочивальників, які щодня користувалися відремонтованою цього року дорогою «Якимівка – Кирилівка», оцінили її якість та зручність пересування. 


Олександр Старух. Фото: zoda

«Відновлення курортних шляхів регіону – системна робота. Цього року відремонтовано дорогу до ще одного курортного селища – Степанівки Першої, торік відновили шлях на Бердянськ. Усе це, безумовно, посилює рекреаційний потенціал Запорізької області та закладає потужний фундамент для розвитку туристичної галузі. Зараз регіон створює чудову інфраструктуру для приймання відпочивальників, дороги – це лише початок», — зауважив Старух.

За словами очільника області, амбітною метою є створення та популяризація бренду «Приазов’я – туристична перлина України», зростання кількості туристів на приазовських територіях і перетворення туристичної галузі на одну з основних статей доходу Запорізького регіону. 

Для цього розроблено «Стратегію розвитку туризму Запорізької області на 2021‐2027 роки», також зараз розробляється «Програма розвитку рекреаційно‐курортного комплексу та туризму в Запорізькій області на 2022‐2026 роки». При обласній державній адміністрації діє Регіональна рада з координування туристичної та курортної діяльності.

Однією з цілей Стратегії, які вже почали втілюватися, є розбудова Національного заповідника «Хортиця» як туристичного магніту регіону. За словами Олександра Старуха, острів стає першим в Україні безбар’єрним туристичним об’єктом із сучасною інфраструктурою. Тут використовують новітні технології для залучення відвідувачів. Наприклад, нещодавно запустили перше в Україні перманентне лазерно‐проєкційне шоу.

За інформацією Головного управління Державної податкової служби в Запорізькій області, за 9 місяців поточного року найбільші обсяги туристичного збору сплачено в м. Запоріжжя – 1,92 млн грн та у курортній зоні смт Кирилівка – 1,87 млн грн. Курорт Бердянськ приніс обласному бюджету лише 0,72 млн грн надходжень.

Дорога до Приморська

Наступного року черга дійде до ремонту доріг ще одного курортного приазовського містечка Приморська. На 2022 рік тут запланований ремонт ділянки дороги територіального значення Т‐0821 від автошляху М‐30 до міста Приморська. 

За словами Олега Галича, вже розраховано вартість і буде виставлено тендерну пропозицію на впорядкування цієї дороги відповідно до сучасних вимог Державних будівельних норм.

Зміни торкнулися доріг територіального значення: цього року розпочалися роботи на найбільш зруйнованих ділянках траси «Токмак – Пологи» (з 44 км планується зробити 22), «Оріхів – Токмак» (із 29 км планується 13 км), «Запоріжжя – Донецьк» у межах Новомиколаївського району (18,9 км), автошляху Т‐0408 «Павлоград – Васильківка – Токмак».

«На більшості доріг, окрім ямкового ремонту, від дня будівництва жодних робіт не виконувалося. Тому основа, яка була розрахована за радянських часів під навантаження ЗІЛів і КамАЗів, не витримує сучасних навантажень. Тож передбачається повний конструктив дорожнього одягу, після чого можна буде перевозити сільськогосподарську продукцію. Це також будуть перехідні об’єкти на 2022 рік», – зазначив керівник Служби автодоріг у Запорізькій області. 


Він додав, що не обходить увагою програма президента і відновлення штучних споруд: «У нас дуже багато було мостів у 5‐4 стані – із 14 споруд приблизно 50% були в непрацездатному (5) та майже непрацездатному (4) стані. Цього року в області виконуються роботи на 15 штучних спорудах. На невеликих мостах до 12 метрів іде заміна на більш сучасні та довговічні гофровані труби».

Нові дороги будуються за технологією, яка передбачає повне посилення основи шляхом регенерації основи дорожнього одягу щебенево‐піщаною сумішшю, укріпленою цементом та емульсією, рекомендованою ДерждорНДІ. 

На шар основи, якщо це поточний середній ремонт, укладають вирівнювальний шар завтовшки не менш як 12 см із великозернистого асфальтобетону на модифікованому бітумі, який витримує навантаження при максимальному температурному режимі. 

Фінішний шар – це щебенево‐мастичний асфальтобетон ЩМА‐20, максимально насичений кубовидним щебенем, що створює кістяк для мінімізації деформації покриття.

«На капітальних ремонтних роботах також передбачена заміна основи під регенерацію, а головне – доведення геометричних параметрів дороги до чинних норм ДСТУ: її розширення, облаштування перед кожним перехрестям перехідних швидкісних смуг та інше», – пояснює Олег Галич.

Він зазначив, що на кожен вид дорожніх робіт передбачено свій строк експлуатації: «На основу дорожнього одягу – 8 років, на верхній шар покриття – 3 роки. Але ми розуміємо, що якщо основа не просідатиме, то, звісно, і верхній шар не буде деформуватися. Це взаємопов’язані поняття. Тому, думаю, ці 8‐10 років дороги витримають без питань».

Минулий сезон на Азовському узбережжі довів, що самими лишень дорогами щастя не побудуєш. Регіони мають бути готовими приймати туристів. У Запорізькій області в цьому переконалися.

Більше цікавих матеріалів — у свіжому номері журналу MINTRANS. Також підписуйтесь на нас у Telegram та Facebook, щоб бути в курсі актуальних новин про інфраструктуру в Україні та світі. Якщо у вас є інформація, яка може зацікавити редакцію – надсилайте її на нашу пошту: editor@mintrans.media