«Екологія та big data». Якими є сьогодні головні світові тренди в інфраструктурі?
2021-12-18 11:11:00

«Екологія та big data». Якими є сьогодні головні світові тренди в інфраструктурі?

CEO французької компанії Egis Лоран Жермен розповів про те, як розробляти інфраструктурні проєкти, щоб витримати виклики майбутнього

Інфраструктурні проєкти не лише розв’язують проблемні питання та відповідають на виклики сьогодення, а й моделюють майбутнє. Про світові тренди в розвитку різних галузей інфраструктури MINTRANS розпитав генерального СЕО Egis Лорана Жермена.

Які тренди розвитку інфраструктури наразі є визначними у світі?

— Можна виділити кілька яскравих трендів. Перший – розвиток інфраструктури з більшою повагою до довкілля. Питанню впливу на довкілля має бути приділено максимум уваги на всіх етапах реалізації інфраструктурних проєктів, починаючи з вибору ділянки, планування, будівництва, експлуатації тощо.

Другий тренд: використання big data для створення та функціонування сервісів і високотехнологічних послуг (смартпаркінгів, платних доріг та ін.).

Також важливим є тренд на застосування сучасних технологій і матеріалів при створенні інфраструктурних проєктів. Перевагу віддають локальним матеріалам і ресайклінгу будівельних матеріалів.

Які регіони можна назвати трендсеттерами в цьому питанні?

— Як приклад можна взяти інфраструктурний девелопмент у Південно-східній Азії, зокрема Гонконзі та Сінгапурі. А також, безумовно, США з їхніми масштабними проєктами оновлення та реновації.


Як змінюються вимоги до інфраструктурних проєктів з огляду на розвиток нових технологій та, головне, зміни клімату?

— Важливо, щоб дослідження щодо оновлення інфраструктури та створення нових об’єктів враховували максимальну кількість даних. Тому ми використовуємо діджитал-інструменти, зокрема так званого «цифрового близнюка». Це цифрова тривимірна модель майбутнього об’єкта інфраструктури, яка дозволяє прогнозувати ті чи інші сценарії його розвитку чи використання, прораховувати технічні рішення, імовірний вплив на довкілля та громади, якість повітря і клімат.

Ці більш точні розрахунки дають змогу розуміти результати втілення проєкту ще на етапі його планування. «Цифровий близнюк» – ефективний інструмент для релевантного технічного дослідження, який дозволяє уникати помилкових рішень.

І, звісно, штучний інтелект: big data в майбутньому буде одним із головних інструментів при ухваленні рішень щодо оптимізації та планування інфраструктурних проєктів.

Інфраструктура потребує детальнішого проєктування, ніж раніше, з огляду на зміни клімату. Необхідно брати до уваги наслідки глобального потепління. Наприклад, підвищення температури призводить до деформації дорожнього покриття, мостів тощо. Також кліматичні зміни спричиняють більшу кількість природних катаклізмів. Тож, створюючи проєкти, ми повинні думати про майбутнє інфраструктури, вона має бути більш стійкою до цих викликів.


Чи є вже приклади використання «цифрових близнюків» не лише при проєктуванні, але й при керуванні об’єктами?

— Ми маємо досвід використання цього інструмента в експлуатації аеропортів. Egis керує 17 аеропортами в семи країнах і на чотирьох континентах, і в усіх ми застосовуємо «цифрових близнюків», проводимо симуляції, які дозволяють оптимізувати пасажиропотік.

Як змінюються матеріали та вимоги до них з огляду на виклики часу?

— Найяскравіший приклад зміни ставлення до матеріалів – тренд на використання деревини в будівництві в деяких країнах. Деревину обирають як для нових об’єктів, так і для реновації. Наприклад, використання деревини при оновленні школи у Франції покращило енергоефективність будівлі на 60%. Деревина поки не дуже поширений матеріал. У Франції її використовують лише в 10% проєктів, тоді як у Скандинавії – у 55%. Але це дуже перспективний, екологічний та енергоефективний матеріал.

Щодо дорожнього будівництва, то багато компаній розробляють та обирають матеріали з меншим вмістом летких сполук, тобто демонструють більш відповідальне ставлення до екології.

Як ви оцінюєте стан транспортної інфраструктури України в цілому?

— Українська транспортна інфраструктура потребує системного оновлення. Вона має дуже багато простору для розвитку. Я вельми радий, що президент Зеленський розпочав програму “Велике будівництво”. Такі проєкти мають комплексний вплив, адже стимулюють розвиток регіонів загалом. Але й підхід до таких проєктів також повинен бути комплексним і враховувати не лише оновлення дорожнього покриття, але й нові підходи до безпеки руху, інтеграції з системами зважування в русі, інклюзивної доступності тощо.



Одним з інструментів покращення якості інфраструктури є сучасні платні дороги, збудовані на умовах концесійних механізмів. На сьогодні Україна – єдина країна в регіоні без таких доріг. Сподіваюсь, у найближчому майбутньому ми побачимо реалізовані проєкти платних доріг завдяки законодавчим змінам щодо державно-приватного партнерства.

Я вбачаю великий потенціал у секторі аеропортів України. Так, менш ніж за 10 років – між 2011 та 2019‐м – удвічі зросли як сукупний пасажиропотік аеропортів (із 12 до 24 мільйонів обслугованих пасажирів на рік), так і міжнародні пасажирські перевезення українських авіакомпаній (із 6 до 12 мільйонів пасажирів). Сподіваюсь, там також будуть створені привабливі інвестиційні умови для концесії – як для національних, так і для регіональних аеропортів.

Ще одним напрямом розвитку стане мережа справді швидкісних потягів, яка дозволить з’єднати регіони країни та подорожувати ними на більш високій швидкості.


Скільки регіональних аеропортів потрібно в масштабах України? Як оцінювати ефективність інвестицій у реновацію або створення нового?

— Наразі до 97% трафіку обслуговують лише 6 із понад 20 українських аеропортів (без урахування аеропортів на тимчасово окупованих територіях — MINTRANS). Як на мене, для розвитку країни потрібне більш гармонійне розподілення трафіку. Досвід Польщі продемонстрував, що поєднання комплексної модернізації аеродромів за гранти ЄС (понад 600 млн євро) та долучення до спільного авіаринку з ЄС у 2004 році дали потужний поштовх розвитку всіх аеропортів і особливо – регіональних.

Так, якщо у 2004 році частка пасажиропотоку головного аеропорту Польщі – «Варшава‐Шопен» становила 70%, то у 2019‐му, попри середньорічне зростання потоку на 12%, вона сягала вже 30%. Таких результатів було досягнуто завдяки розвитку регіональних аеропортів, що для України є навіть більш реальним, зважаючи на розміри держави й кількість населення.



Щодо інвестицій – із власного досвіду Egis, яка керує 17 аеропортами в різних країнах світу, це питання не стільки обсягів, скільки фахового управління. Інвестори можуть отримувати непогані доходи й у невеликих аеропортах, зокрема завдяки застосуванню концесійної моделі, коли держава (як у Польщі) модернізує аеродроми, а концесіонер розвиває термінальну інфраструктуру. Тоді навіть пасажиропотік до 500 000 на рік може забезпечити ефективність для інвестора та привабливість аеропорту для суміжних бізнесів, зокрема бізнесу зі сфери HoReCa.

Ґрунтуючись на успішних проєктах Egis, я налаштований дуже оптимістично щодо розвитку регіональних аеропортів в Україні на умовах державно-приватного партнерства.

Більша частина транспортних мереж України розпланована та створена понад 100 років тому. Що потрібно змінити?

— Зміни повинні бути комплексними. І почати потрібно з планування. Тож ми пишаємося тим, що долучилися до розробки Транспортного майстер-плану для України в межах проєкту, фінансованого ЄС. Стратегія пропонує варіанти розвитку кожного напрямку й допоможе скоротити відставання.


Якої інфраструктури потребує розвиток індустріальних/логістичних парків? На якому етапі та хто має проєктувати цю інфраструктуру?

— Це дуже важливе питання, адже Україна розташована на перехресті логістичних шляхів. Україна вже включена до транс’європейської мережі й має бути ефективно інтегрована до неї. З цією метою вже реалізовано низку проєктів щодо адаптації маршрутної мережі України до вимог мережі ЄС TEN‐T.

З погляду розвитку логістики найбільш значущими проєктами є ті, що стосуються портів і доріг. Розвиток цих галузей допоможе створити ефективну систему, яка стимулюватиме зростання промисловості та підвищить транзитну привабливість України.

Фото: Емма Солдатова.

Більше цікавих матеріалів — у свіжому номері журналу MINTRANS. Також підписуйтесь на нас у Telegram та Facebook, щоб бути в курсі актуальних новин про інфраструктуру в Україні та світі. Якщо у вас є інформація, яка може зацікавити редакцію – надсилайте її на нашу пошту: editor@mintrans.media