Чи прискорять «Велике будівництво» міжнародні стандарти ціноутворення у дорожній галузі?
2022-01-13 11:15:00

Чи прискорять «Велике будівництво» міжнародні стандарти ціноутворення у дорожній галузі?

16 листопада Верховна рада затвердила законопроєкт №2234, який дозволить запровадити в дорожній галузі міжнародні стандарти ціноутворення. MINTRANS запросив співзасновника дорожньо-будівельної компанії RDS Юрія Шумахера та президентку Асоціації інженерів-консультантів України (FIDIC) Яну Щигурову обговорити, як позначаться на «Великому будівництві» нові правила.

До голосування 16 листопада галузь йшла не один рік, відчувався великий опір з боку чиновників та преси. Чому запровадження міжнародних стандартів в Україні відбувається так болісно?

Яна Щигурова: Одне видання — не називатимемо його — невпинно поливає брудом реформу. Щойно проголосували — піднялася нова хвиля... Але сформулюймо головне, що ми отримаємо завдяки новому закону: дорожня галузь нарешті зможе перейти на міжнародну систему вимірювання CESMM. За CESMM ринок згодом урегулюється. А найближчим часом на нас чекає перехідний період, закон дає змогу нарівно використовувати стару й нову системи.

Українські компанії вже накопичили досвід роботи із CESMM. Коли йде реалізація контрактів за кошти МФО або заходить приватний інвестор, наприклад як у секторі альтернативної енергетики, тендерна документація ведеться за FIDIC — міжнародною системою вимірювання обсягів робіт.


Проєкти, які пройшли експертизу за нашими формами, за кошторисами, потім проходять так звану перепрошивку — складаються відомості специфікацій за CESMM. За цими відомостями, звісно, і приймаються обсяги робіт. Проєктувальники та кошторисники працюють за CESMM давно.

Ідеться про те, що зараз ми переходимо на більш високий, європейський рівень. Одним із завдань нашої Асоціації є гармонізація законодавства з нормами ЄС. Ухвалення закону №2234 — це можливість для України працювати в єдиній міжнародній системі.


Яна Щигурова. Фото: Емма Солдатова

Компанія RDS працювала на проєктах, які фінансуються МФО. Порівняйте, будь ласка, моделі ціноутворення — міжнародну й ту, що була в Україні.

Юрій Шумахер: Не говоритиму фаховою мовою кошторисників, поясню просто. Уявіть, що ви комерційна структура без держчастки, а колишні закони були прописані для державної власності, де ніхто не повинен заробляти. Радянська держава не могла заробляти на собі. Все було поставлено інакше.

А зараз комерсант знаходить гроші, купує обладнання, асфальтний завод, приходить на тендер та виграє його за мінімальною ціною. Відповідно до колишнього закону, ми навіть гривню не могли заробити на матеріалі. А логісти працюють та отримують зарплати. У такій ситуації ми свій завод ніколи не відіб’ємо і, відповідно, не оновимо його.

За документацією ми мали замовникові доводити кожну позицію. Але йому це не потрібно. Існують основні параметри, як у контрактах FIDIC. Ми показуємо, що квадратний метр асфальту коштуватиме стільки-­то. А скільки отримує логіст чи скільки коштує тонна щебеню — нікого не цікавить. І це правильно.


Тепер, коли ми виграємо тендер, ми захищатимемо перед замовником свою тверду договірну ціну квадратного метра одноразово. Одноразово доведемо її за всією сотнею статей, і все. І потім, коли ми здаватимемо роботу, технагляд Служби доріг або незалежний технагляд перевірятиме товщину асфальту, його якість, але не ціноутворення. Швидкість здавання обсягів збільшиться.

Чи прискоряться темпи «Великого будівництва» 2022 року?

Юрій Шумахер: Реформа загалом веде до прискорення. Що швидше йде обіг коштів, то швидше будується об’єкт. Ми багато намагаємося робити за свої обігові кошти, але не на все вистачає. Має бути так: виграв тендер, зробив, захистив форму, отримав гроші. Та сама тендерна процедура залишається, але бюрократія зникає.

А тиск із боку правоохоронних органів?

Юрій Шумахер: Головне — не створювати умов, щоб у нас сумнівалися. Цей закон саме про це. Раніше сидить якась людина у замовника, і ми їй доводимо, що вартість матеріалу у нас така­-то, зарплата така­-то, амортизація така­-то — зробіть калькуляцію.

Звичайно, правоохоронний орган сумнівається: а чи не домовилися ми із замовником і чи не поставили високу ціну? З’являється привід і в замовника сумніватися та збільшувати кількість перевірок. Відтепер перевірятиметься лише якість.

Яна Щигурова: Додам на конкретному прикладі. Це стосується не лише доріг, а й ціноутворення в інфраструктурному будівництві взагалі. Дніпропетровський метрополітен веде капітальний ремонт і реконструкцію за кошти МФО. Відповідно, система ціноутворення міжнародна, та, яку ми зараз обговорюємо і на яку дає право закон №2234.

Зіткнулися із ситуацією, у якій знадобилося коригування методу проходження. Потрібно було змінити технологію через специфіку ґрунтів. Компанія­-підрядник пропонує свій альтернативний метод. Вони зробили розрахунок альтернативного методу за міжнародними стандартами.

Вийшло, що терміни реалізації конт­ракту скоротилися на чотири місяці, а вартість — майже на чотири мільйони євро. За FIDIC проводиться проста процедура: подається пропозиція з обґрунтуванням інженеру, інженер перевіряє розрахунки, обґрунтування та затверджує зміни до проєкту. Але, за чинними нормами України, необхідно здійснити коригування проєкту, зокрема кошторисних документів, відповідно до ДБН. Ні інженер, ні замовник не має права порушити ці норми.


Провели коригування згідно з чинними нормами, кошторисна документація пройшла державну експертизу — і отримали збільшення вартості робіт.

Цим питанням задалися працівники Національного антикорупційного бюро. Ми є офіційним представником FIDIC в Україні, тож за офіційними роз’ясненнями приходять до нас. Прийшли й кажуть, що за FIDIC було б вигідніше і швидше, а ми пояснюємо, що в нас цю систему вимірювання не можна застосовувати. І що з того, що при використанні CESMM вийде майже на 4 мільйони дешевше?

Юрій Шумахер: Що таке ДБНи? Це норми годин, за які виконуються роботи, та якийсь перелік дореволюційної техніки. Те, що сучасна техніка робить, умовно кажучи, за місяць, за тими людино­годинами виходить три місяці. На це відповідно накладаються і терміни, і зарплата. А потрібні ринкові механізми.

Яна підтвердить, що сьогодні тендери проходять або на стадії ТЕО, або на стадії проєкту — тобто без робочої документації. Підрядник має для себе уявляти, як він зробить цю роботу, щоб прийти на тендер із якоюсь ціною. Потім, коли він виграє, розробляють робочу документацію і вона вже лягає в робочий проєкт.

Але ж у нас капремонти, реконструкції — вони не можуть піти без експертизи на тендер. Спершу експертиза, потім тендер. За FIDIC усе відбувається так, як має бути. Така система веде до здорової конкуренції та до заощадження бюджетних коштів.

Юрій Шумахер. Фото: архів MINTRANS

Яна Щигурова: І не забуваймо про корупційну складову. У нас норми затверджувалися Мінрегіоном, міністерство розробляло базові рекомендації. Але звідки бралися норми? Норми давали підрядники. Однак життя не стоїть на місці: змінюються будівельні матеріали, обладнання, технології. І щоразу кожну норму треба перезатверджувати.

Це трудомісткий процес, що розтягується на два роки. Поки затверджують, норма знову застаріває. Але кошторисники змушені включати цю норму до кошторису.

Нещодавно брала участь у конференції, яку проводила Національна асоціація дорожників України, і виступав Бойко Олександр Леонідович (віцепрезидент НАДУ — MINTRANS). Він поставив питання так: «Ми будуємо добре, але будуємо за проєктами, які нам дають. А вони здебільшого неякісні».

На що проєктувальники відповідають: «Ми робимо якісні проєкти, але за затвердженими нормами. А норми застарілі». У тому, що застарілі норми — першопричина проблем, Бойка підтримали всі підрядники, які перебували в залі та на сцені.


Підрядники самі мають формувати норми. Коли розроблено проєкт, тобто коли отримано реальні будівельні обсяги, визначають технологію виробництва. Потім збирають дані від постачальників матеріалів, транспортних послуг тощо. Отримують ці дані й формують ціну. Усе це підрядники роблять за відомостями та специфікаціями. І тут ми бачимо, що ринок реально формує ціну.

Підкреслю: згідно з міжнародними стандартами, проєктувальник зобов’язаний здійснювати моніторинг цін. У нього не може бути якийсь єдиний постачальник чи виробник. Проєктувальник має обґрунтувати, чому він узяв розцінки цього чи іншого постачальника.

Коли проєкт потрапляє на експертизу, проєктувальник показує моніторинг постачальників послуг і товарів. Так проєктувальники працюють у всьому світі.

У такій системі ціноутворення немає корупційної складової, немає чиновників, від яких залежить ухвалення норми. Ніхто не затверджує норму, яка буде вигідна постачальнику обладнання з країни А, але не вигідна постачальнику з країни Б. І бюджети даремно не витрачаються. Підприємства, що розробляють норми, беруть чималі гроші за це.

Реформа ціноутворення наближає нас до Європи, де корупція мінімізована. У ЄС визнають, що вона є, і її показник не перевищує 5%, а в нас 30­70% залежно від ринку.

Противники реформи кажуть, що шляховики більше зароблятимуть, тобто більше освоюватимуть бюджетних коштів...

Яна Щигурова: Вони ще розповідають, що є так званий «картель». Учасники «картелю» зараз домовляться та намалюють свої ціни. Не буде цього: ринок є ринком. Усім ціни відомі.

Днями ми якраз збиралися робочою групою з «ДерждорНДІ» й обговорювали, як прописувати методологію. Дивилися на досвід країн, які йшли тим самим шляхом. Конкуренція буде жорсткішою в рази. Адже підрядник в експертизі не бере жодної участі.

Це замовник погоджує з проєктною організацією кошторисну вартість. Її подають на експертизу. І замовник, погоджуючи ціноутворення, дивиться на ціни в регіоні. Новий закон спростить роботу, але не призведе до збільшення вартості проєктів. Навпаки — він посилить конкурентну боротьбу.


Юрій Шумахер: Що зросте, то це зарплати. Наразі мерії чомусь вирішують, що зарплата шляховика у регіоні не може перевищувати 17 тисяч гривень. А якщо ми платимо 25 тисяч, чому ми не можемо її включити до вартості асфальту? Не можете, кажуть, ми пропустимо лише 17 тисяч. Тепер компанії матимуть змогу показувати реальну зарплату людини.

Які труднощі можуть з’явитися із запровадженням нової системи ціноутворення?

Юрій Шумахер: Ми не чекаємо на опір. Ми чекаємо, коли тендери почнуть оголошувати згідно з новим законом. (Усміхається.)

Усе тепер залежить від «Укравтодору». Ми бачимо швидку реакцію на законодавчу реформу. Вже надано розпорядження головам підрозділів усе прописати, щоб замовники з різних областей працювали в єдиній системі. Зазвичай чиновники хочуть будь-який закон загальмувати. А тут — миттєва реакція. І дорожня галузь, і уряд налаштовані на зміни.

Що ще має пройти Україна, щоб гармонізуватися з європейською системою?

Яна Щигурова: Україні треба переходити на проєктування за євронормами. Тоді буде гармонізовано ціноутворення і ті контракти, які підв’язані під цю систему. Це система не контролю якості, а управління якістю. Єдиний ефективний цикл.

Слід подякувати міністру інфраструктури Олександру Кубракову. Він є головним «двигуном» реформи. Реформа потрібна всім учасникам ринку: і проєктувальникам, і суб’єктам, які надають інжинірингові послуги, і, звичайно, підрядним організаціям. Для них це ковток свіжого повітря.

Більше цікавих матеріалів — у свіжому номері журналу MINTRANS. Також підписуйтесь на нас у Telegram та Facebook, щоб бути в курсі актуальних новин про інфраструктуру в Україні та світі. Якщо у вас є інформація, яка може зацікавити редакцію – надсилайте її на нашу пошту: editor@mintrans.media

2022-02-23 17:02:25
МІУ забезпечить безперебійне сполучення зі східними регіонами країни
2022-02-23 14:33:44
Рішення про посилення заходів й обмежень в рамках НС ухвалюватиме місцева влада залежно від ситуації в кожному окремому регіоні
2022-02-23 14:09:40
Парламентарі сьогодні мали проголосувати за надання українським авіаперевізникам 800 млн грн підтримки
2022-02-23 11:46:19
Інженери-консультанти координуватимуть проєктувальників при розробленні проєктної документації