Заступник гендиректора «Борисполя» Георгій Зубко: Як довго ще світ не потребуватиме нових пілотів?
Заступник гендиректора з комерційної діяльності аеропорту «Бориспіль» Георгій Зубко — про те, яким буде попит на пілотів
Авіаційна промисловість є вражаючим проявом людських досягнень, що служать потребам транспортного сполучення та подорожей. Авіаперельоти «зробили наш світ меншим», що дозволило отримати можливість навчатися за кордоном, знайомитися з різними культурами, розширювати кордони пізнання світу.
Мільйони людей присвятили свою кар’єру забезпеченню роботи авіації, але в останній рік пандемія поставила все на паузу. Хоча обсяги повітряних вантажів у січні цього року досягли рівня, що востаннє спостерігався до початку пандемії, все ж пасажиропотік погіршується через ослаблення внутрішніх ринків. Більшість експертів сходяться на думці, що відновлення буде повільним і нерівномірним через розрізненість обмежувальних заходів на поїздки і непередбачуваний характер пандемії.
Пандемія суттєво вплинула на зайнятість в авіації та падіння попиту на авіаперевезення. Запроваджені обмеження на поїздки та закриття кордонів спричинили різке зниження пасажиропотоку. Авіакомпанії та аеропорти по всьому світу скоригували свою діяльність, щоб узгодити власні бізнес-моделі з низьким попитом. Подібно до інших галузей, що постраждали в значній мірі, вони вживають заходів для зниження ризиків, економії витрат і забезпечення виживання в умовах пандемії. Великі авіакомпанії вже припинили наймати пілотів. Крім того, тисячі пілотів та авіаційних фахівців потрапили під скорочення або продовжують перебувати у вимушеному простої.
Тепер, коли ми багато чому навчилися і навіть деякі ринки почали відновлюватися, приміром вантажні перевезення, логічно спрямувати погляд на наступні кроки відновлення і на те, якими вони будуть. З одного боку, підприємства галузі скорочували пілотів, щоб компенсувати фінансові наслідки пандемії. З іншого боку, дані свідчать про те, що галузь у найближчі роки зіткнеться зі значними проблемами щодо задоволення попиту на пілотів.
З цифр цілком очевидно, що авіаційна галузь стикається з проблемою старіння пілотів. Десятки тисяч пілотів, техніків і бортпровідників досягнуть пенсійного віку до 2030 року. Пілоти старше 50 років становлять 38% від загального пулу пілотів цивільної авіації. Це означає, що протягом наступних десяти років йтимуть на пенсію або залишатимуть професію щороку близько 3,8% пілотів.
Кількість ліцензованих пілотів з розподілом за віковими групами (Дані: FAA, 2018)
Майже половина пілотів комерційної авіації залишать свої робочі місця в найближчі 20 років.
Починаючи з кінця 2021 року знадобиться 27 тисяч нових професійних пілотів. Незважаючи на короткострокове зниження попиту на кваліфікований персонал, протягом наступного десятиліття галузі цивільної авіації знадобиться щонайменше 260 тисяч нових пілотів.
Прогноз потреби залучення персоналу на авіаційному ринку до 2039 року (Boeing)
Порівнюючи дані прогнозів минулих років, бачимо, що падіння, спричинене пандемією, призведе до скорочення потреби галузі до 2039 року – на 80 тисяч нових працівників (буде з’являтися менше на 4 тисячі робочих місць щороку), половина з яких будуть пілоти. Якщо нічого не зміниться, цей дефіцит, безумовно, матиме відчутний вплив на потенціал зростання галузі в найближчі 10–15 років.
Однак якщо ви серйозно розглядаєте кар'єру пілота, дуже важливо враховувати попит та майбутній розвиток ринків авіаперевезень у перспективі декількох років.
Графік майбутнього розподілу попиту на пілотів для комерційних авіаперевезень за регіонами дуже добре демонструє, що Азія та Північна Америка – це два основні ринки зростання, що створять дві третини робочих місць для майбутніх пілотів.
Попит на нових пілотів в авіаційній промисловості за розподілом між регіонами в 2020 і 2039 роках (у тисячах), Statista 2021
Це не перша криза, що зачіпає авіаційну галузь, і вона не буде останньою. В минулому після того, як кризи вщухали, спостерігався сплеск набору персоналу, галузь стрімко відновлювалася – і ті, хто був досить сміливим, щоб продовжувати свою пілотну кар’єру, отримали чудові перспективи для швидкого кар’єрного злету. І тому є сенс мати довгострокову візію при оцінці власного кар’єрного шляху. Зазвичай мінімальний вік на момент початку навчання становить від 19 до 23 років, але і в 35 років однозначно буде не пізно розпочати кар’єру пілота. Тому якщо ви хочете стати комерційним пілотом в авіакомпанії, я б порадив вам переконатися, що у вас є хоча би 5–10 років у запасі, щоб отримати необхідну кількість годин нальоту перед допуском до пасажирських комерційних перевезень, оскільки пенсійний вік у більшості країн становить 65 років.
Кар’єра професійного авіатора – це не короткостроковий порив, це довгострокова відданість справі та любов до авіації!
