Круте піке: як авіаційна галузь пережила 2020 рік
2021-02-17 15:17:00

Круте піке: як авіаційна галузь пережила 2020 рік

Георгій Зубко, заступник генерального директора з комерційної діяльності аеропорту «Бориспіль»

Після років стрімкого зростання світова авіаційна індустрія нетерпляче чекала на 2020‐й. Але відбулося те, що ніхто не міг передбачити: найбільша криза за останні кілька десятків років. 

У січні 2020‐го був зафіксований перший випадок поширення коронавірусу за межами Китаю, а вже за кілька днів послідовно повідомляли про випадки в США, Європі, Африці та Південній Америці. Події розгорталися блискавично. За кілька місяців ми побачили, як практично повністю зупинилися повітряні перевезення у більшості країн світу. Європа та Близький Схід стали двома найбільш постраждалими регіонами зі зниженням попиту понад 70%. 



Чисті збитки авіаперевізників, згідно з оцінками IATA, становили $118 млрд (це $66 на кожного пасажира). Втрати аеропортів – понад $112 млрд. Тобто торік щоденно галузь зазнавала близько $230 млн сумарного збитку. Якщо втрати туристичної галузі у світі сягали трильйона доларів, то в Україні, за даними Держтуризму, – 60 мільярдів грн. Загальне скорочення авіаперевезень у світі запідсумками року дорівнювало 60%, тобто торік кожен другий пасажир не зміг скористатися повітряним перевезенням або відмовився від нього. 

Коронакриза вкотре продемонструвала надзвичайну важливість для авіаперевезень складових чинників безпеки (безпека польотів, авіаційна безпека, охорона здоров’я тощо), які впливають на попит більш помітно, ніж економічні процеси. Основна частина різкого падіння авіаперевезень пов’язана з транскордонними обмеженнями, введеними урядами на поїздки. 

Фактичні довгострокові наслідки для галузі залежатимуть від тривалості й масштабу коронакризи та заходів стримування, ступеня довіри споживачів до безпечності повітряних перевезень та економічних умов. Адже, попри дефіцит оборотних коштів у розпал кризи, авіакомпанії мусять забезпечувати обслуговування та технічний огляд повітряних суден, летовища – контроль з авіаційної безпеки та утримання злітних смуг у належному стані, необхідно сплачувати заробітну плату персоналу тощо. 

На початку року близько 11,3 мільйона жінок і чоловіків працювали в галузі, аби щодня було виконано своєчасно 128 000 рейсів, а 12,5 мільйона мандрівників безпечно дісталися своїх пунктів призначення. Авіаційна галузь забезпечувала 87,7 мільйона робочих місць по всьому світу в суміжних секторах, як‐от туризм. Звісно, отриману зарплатню всі ці люди повертали в економіку, бо купували товари та послуги. 

На ранній стадії кризи більшість країн діяли рішуче, щоб зберегти робочі місця та захистити галузі авіаційних перевезень і туризму. Сума наданої допомоги вже перевищує раніше підтверджені $170 млрд. Серед країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) уряди забезпечили підтримку понад 50 мільйонів робочих місць, що вдесятеро більше, ніж під час світової фінансової кризи 2008‐2009 років. Тільки за 9 місяців 2020‐го галузь втратила понад 620 000 робочих місць в авіакомпаніях, аеропортах та авіабудівельних компаніях. IATA наголошує, що одне робоче місце в авіації генерує п’ять у суміжних галузях, а це означає, що чергова стагнація авіаринку може завдати важкого удару всій авіаційній царині та гравцям інших галузей економіки країни. 

Авіаційні перевезення завжди були бізнесом довгострокового циклу, і зацікавлені сторони в нашій галузі знають, що обов’язково потрібно планувати майбутні періоди. Нинішня криза змінить стратегії авіакомпаній, оскільки вони ухвалюють рішення про відновлення розміру та складу свого парку з огляду на середньострокове планування та зростання в довгостроковій перспективі. 

Авіабудівні компанії звітують про відстрочення та скасування поставок літаків на наступне десятиліття. Авіабудівники скоригували свої плани роботи, звільняють тисячі працівників і підраховують мільярдні збитки. Порівняно з планом постачання на березень 2020‐го, загалом підтверджені скорочення вже торкнулися понад 1500 вузькофюзеляжних та 228 широкофюзеляжних бортів, які мали бути передані замовникам протягом наступних восьми років. У такий спосіб авіакомпанії зосередяться на створенні універсальних флотів, щоб забезпечити гнучкість мережі в майбутньому, збільшуючи можливості розвитку, мінімізуючи ризики й покращуючи свою ефективність та стійкість. 

Хоча значна частина світового флоту авіакомпаній залишається на землі, певна кількість літаків потребуватиме заміни протягом наступних п’яти років. Це буде основним драйвером для постачання замовникам нових бортів. Як прогнозується, внутрішні ринки та ринки коротких відстаней відновляться раніше, тому вузькофюзеляжні літаки забезпечать початковий шлях до відновлення авіаперевезень, а потім повернуть широкофюзеляжні борти, оскільки авіакомпанії поступово відновлюють свої мережі до звичайної операційної діяльності. 

Що ж в Україні? За підсумками 2020 року ми спостерігаємо суттєве скорочення показників діяльності авіаційних підприємств. Упродовж минулого року українські авіакомпанії виконали 41 000 рейсів, що вдвічі менше порівняно з 2019‐м. Пасажиропотоки через аеропорти України скоротилися на 64,4% та становили 8,67 мільйона пасажирів, обсяги пасажирських перевезень українських авіакомпаній зменшилися порівняно з попереднім роком на 65% та сягали 4,8 мільйона пасажирів. Отже, можна констатувати, що загальне падіння на українському ринку авіаційних перевезень становило 65%. 

Незважаючи на таке скорочення ринку авіаперевезень, у планах Уряду протягом наступних трьох років – провести реконструкцію та модернізацію 13 регіональних аеропортів (Черкаси, Івано‐Франківськ, Чернівці, Херсон, Вінниця, Одеса, Дніпро, Полтава, Рівне, Суми, Кривий Ріг, Миколаїв, Житомир). Так, у затвердженому держбюджеті на 2021 рік закладено фінансування на суму 2,4 млрд грн для шести регіональних аеропортів. Найбільша сума інвестицій піде на будівництво нового аеродрому в Дніпрі (1,4 млрд), Вінниці (604 млн) і Херсоні (320 млн). Невеликі суми також витратять на аеропорти в Рівному та Ужгороді. За кредитні кошти (530 млн) планується завершити другу чергу будівництва аеропорту в Одесі. Розвиток регіональних аеропортів є ефективним інструментом підвищення інвестиційної та туристичної привабливості регіонів, які можуть особливо гостро відчувати наслідки зниження економічної активності через коронакризу. 

Регіональні аеропорти переважно потребують модернізації аеродромів (штучного покриття, доведення розмірів злітної смуги до міжнародних вимог ІКАО/EASA, обладнання, огорожі тощо). Разом із тим досі на рівні держави не затверджена Авіаційна транспортна стратегія України, яка мала стати дороговказом та ключовим інструментом у побудові зрозумілої та збалансованої моделі розвитку всієї авіаційної транспортної системи України в довгостроковій перспективі, яка оцінюватиме аеропорти за впливом на економіку регіону (внесок у ВВП, розвиток туризму, створення робочих місць тощо). 

Відсутність продуманої, синергічної та економічно обґрунтованої моделі розвитку національної авіаційної інфраструктури може призвести до зростання конкуренції між регіональними аеропортами, що працюють на спільному ринку, та негативних економічних наслідків для них у довгостроковій перспективі. 

Авіаційна галузь вступає у 2021 рік зосередженою на тих самих проблемах, що і протягом другої половини 2020‐го: управління щоденними фінансовими втратами, підвищення рівня безпеки та пропонування привабливих цін, що мають на меті повернути пасажирський попит. 

У більшості країн пандемія все ще триває. Тому ми розуміємо, що доведеться відкласти реальні перспективи зростання галузі, поки не мине пандемія та економіка не відновиться. Водночас люди стали більш технологічно підкованими, зріс рівень цифрових компетенцій. Це означає, що ми зможемо прискорити розгортання безконтактних технологій, а пасажири приймуть їх і будуть готові до нового досвіду подорожей. Головне зараз – пережити цю кризу і вийти з неї, врахувавши важливі для нас усіх уроки. 

2021-04-22 11:50:42
Восстановлению авиаотрасли мешают новые виды штаммов коронавируса
2021-03-09 12:59:12
В Украэрорухе рассчитывают на восстановление интереса к авиапутешествиям c конца марта
2021-06-12 21:12:15
MINTRANS провів день на найбільшому авіазаводі України
2021-03-10 10:40:24
Падение за первые два месяца 2021 года составило 65,5%